14 грудня 2016 року № 810/3335/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» про стягнення податкового боргу,
Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» про стягнення податкового боргу у розмірі 194771,24 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито скорочене провадження у справі №810/3335/16.
Ухвалою суду від 24.11.2016 постановлено здійснювати розгляд справи №810/3335/16 за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом внаслідок невиконання податкових обов'язків зі сплати податку на додану вартість. Заборгованість підтверджується даними декларацій, поданих відповідачем самостійно до податкового органу, а також податковими повідомленнями-рішеннями.
Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що ТОВ «Євроагромаркет» не отримувало від контролюючого органу жодних податкових вимог на суму у розмірі 194771,24 грн., у зв'язку з чим відповідач вважає, що не має податкового у розмірі, про який стверджує позивач.
Відповідач також зазначив, що подав до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ, у якій зарахував суму від'ємного значення з ПДВ у рахунок зменшення існуючого податкового боргу. Разом з цим, позивач, звертаючись з даним позовом, наведених обставин не врахував, що призвело до невірного розрахунку податкового боргу.
У судове засідання, призначене на 14.12.2016, представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Разом з цим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи у порядку письмового провадження.
В силу положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
На підставі викладеного суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» зареєстроване виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області 01.06.2004 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №108460 (а.с. 6).
Як платник податків відповідач узятий на облік з 08.06.2004 за №401, станом на момент розгляду справи перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкових декларації з ПДВ, та несплатою грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень.
Так, судом встановлено, що відповідачем до контролюючого органу було подано наступні декларації з ПДВ:
- за лютий 2015 року від 17.03.2015 №9040870900, у якій відповідачем було самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 165839,00 грн. (а.с. 27-28);
- за травень 2015 року від 11.06.2015 №9120648058, у якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 11413,00 грн. (а.с. 30-32);
- за серпень 2016 року від 19.09.2016 №9171366187, у якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 458,00 грн. (а.с. 34-36).
На підставі акта перевірки від 22.06.2015 №926/10-17-15-01 контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.07.2015 №0008961501, яким ТОВ «Євроагромаркет» за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань був нарахований штраф у розмірі 10994,59 грн. (а.с. 46).
Судом також встановлено, що на підставі акта перевірки від 18.01.2016 №12/10-17-15-01 контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.02.2016 №0001121500, яким ТОВ «Євроагромаркет» зобов'язано сплатити штраф у загальному розмірі 11743,11 грн. (а.с. 49).
Вказані податкові повідомлення-рішення були вручені уповноваженому представнику відповідача, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення №0840400294028 (а.с. 47) та №0840002521316 (а.с. 50), копії яких наявні у матеріалах справи.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.07.2015 №0008961501 та від 19.02.2016 №0001121500 в адміністративному чи судовому порядку відповідач суду не надав, відтак суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов'язання у розмірі 22737,70 грн. є узгодженими.
З інтегрованої картки ТОВ «Євроагромаркет» також вбачається, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов'язань контролюючим органом було нарахована відповідачеві пеня, розмір якої становить 13294,61 грн.
Таким чином, вказаними доказами підтверджується наявність у відповідача узгоджених податкових зобов'язань, розмір яких станом на дату звернення з позовом (19.10.2016) становить 200447,70 грн.
Одночасно з цим судом встановлено, що 15.11.2016 ТОВ «Євроагромаркет» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року №9217567927 від 15.11.2016, де у рядку 20.1 відповідачем було визначено суму від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу у розмірі 104410,00 грн. (а.с. 73-76).
З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що розмір податкового боргу ТОВ «Євроагромаркет» має бути зменшений на суму від'ємного значення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку у поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Водночас, відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено та не було спростовано відповідачем, що суму податкового зобов'язання, визначену у податкових деклараціях з ПДВ за лютий, травень 2015 року та серпень 2016 року, а також у податкових повідомлення-рішеннях від 09.07.2015 №0008961501 та від 19.02.2016 №0001121500 відповідач у встановлені законом строки не сплатив.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як було з'ясовано судом, розмір податкового боргу відповідача, станом на дату звернення до суду становить 200447,70 грн. При цьому судом встановлено, що відповідачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію, у якій визначено суму від'ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу у розмірі 104410,00 грн. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, у випадку наявності у платника податків податкового боргу з податку на додану вартість, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду підлягає безумовному зарахуванню у рахунок погашення такого податкового боргу.
Як вбачається з інтегрованої картки відповідача з податку на додану вартість, 21.11.2016 контролюючим органом на підставі податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року №9217567927 від 15.11.2016 було зараховане від'ємне значення з ПДВ у розмірі 104410,00 грн. у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ, який обліковувався в інтегрованій картці станом на 31.10.2016 та складав 194678,93 грн.
Разом з цим, одночасно із зменшенням податкового боргу з ПДВ за рахунок вказаної суми від'ємного значення, контролюючим органом на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України була нарахована пеня у розмірі 60806,85 грн.
Так, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Як вбачається з інтегрованої картки відповідача, після зарахування від'ємного значення ПДВ згідно з податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року №9217567927 від 15.11.2016 у розмірі 104410,00 грн. та нарахування відповідачеві пені на підставі положень підпункту 129.1.1 пункту 129 статті 129 Податкового кодексу України, податковий борг відповідача зменшився та становить 151075,78 грн. (194678,93-104410+60806,85).
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 16.16.2014 №1509-25, відповідно до якої сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» становить 323221,58 грн.
Судом встановлено, що вказану податкову вимогу було вручено особисто головному бухгалтеру ТОВ «Євроагромаркет», що підтверджується його підписом на корінці податкової вимоги від 16.16.2014 №1509-25 (а.с. 52).
Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі..
Пунктом 95.2 цієї статті встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 151075,78 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, то враховуючи положення частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» на користь Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податковий борг у розмірі 151075 (сто п'ятдесят одна тисяча сімдесят п'ять) грн. 78 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.12.2016.