07 лютого 2017 р. Справа № 804/5497/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" до державного реєстратора Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2, треті особи - Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Фермерське господарство «Дар», ОСОБА_3 про скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" до державного реєстратора Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2, треті особи - Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Фермерське господарство «Дар», ОСОБА_3 про протиправним та скасування рішення в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №28773618 від 16.03.2016 державного реєстратора Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.03.2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Дар» та ОСОБА_3, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (спеціальний розділ) внесено запис про реєстрацію іншого речового права № 13723594.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, проти подальшого розгляду в порядку письмового провадження не заперечував.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не прибули. Про дату, час та розгляду справи повідомлені належним чином. Надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Суд зазначає, що 10.03.2012 року між Позивачем та ОСОБА_3 (третя особа 3) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,340 га, кадастровий номер 1223286000:02:010:0075, яка розташована на території Попасненської сільської ради, і належить ОСОБА_3 на праві власності відповідно до Державного акту ДП № 113717 .
24.03.2012 року вказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області (правонаступник Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області - третя особа 1), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 122328604000-146. В день реєстрації договору, земельна ділянка, що належить ОСОБА_3, була передана Позивачеві за актом встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її приймання-передачі.
Договір оренди між Позивачем та ОСОБА_3 був укладений на 7 років, відповідно до п. 4 Договору.
Однак, у серпні 2016 року представники Позивача випадково дізналися про те, що 10.03.2016 року ОСОБА_3 уклала договір оренди цієї ж самої земельної ділянки з Фермерським господарством «Дар» (третя особа 2).
Договір між ОСОБА_3 та ФГ «Дар» був зареєстрований 16.03.2016 року державним реєстратором Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 (далі - Відповідач), про що 16.03.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28773618 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право №13723594.
Справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 року по справі № 21-41а16 вказано “Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК”.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 26.01.2016 року по справі № 2а-10699/11/2670 та від 24.02.2015 року по справі №21-23а15 вказано “у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне”.
Згідно ч. 2 ст. 4 цього ж Кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно ч. 1 ст. 17 цього ж Кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження по справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч.2 ст.157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, з інформаційної довідки від 04.08.2016 року позивач дізнався про те, що новим орендатором земельних ділянок стало Фермерське господарство «Дар».
За таких обставин, враховуючи положення до ч.1 ст.244-2 КАС України, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір не є публічно правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись судами за правилами ЦПК..
Згідно із ч.3 ст.157 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.51, 112, 136, 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Провадження у справі №804/5497/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" до державного реєстратора Реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2, треті особи - Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Фермерське господарство «Дар», ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Судовий збір в розмірі 1378,00 грн. сплачений згідно платіжного доручення №134558383 від 09.08.2016 року повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000".
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1