01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
10 квітня 2017 року К/800/11050/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2016
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017
у справі № 803/3969/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 у справі № 803/3969/15.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Проте, відповідачем у касаційній скарзі ставиться питання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на недостатність коштів для сплати судового збору.
Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Будь-яких доказів на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі заявником суду не надано.
Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.
Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».
Виходячи з наведеного суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 10.05.2017.
Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.
Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Ковельській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк до 10.05.2017 для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України (п І.В. Борисенко