10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Грубіян Є.О.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"12" квітня 2017 р. Справа № 278/3105/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Капустинського М.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
позивача,
представника відповідача - Денисенко О.М. ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "28" лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив:1) визнати незаконним рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) від 23 грудня 2016 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 року (далі - Закон № 1058); 2) зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачеві відповідно до положень вищевказаної норми закону із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передували зверненню за призначенням пенсії; 3) зобов'язати відповідача виплатити позивачеві різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком з урахуванням індексу інфляції на момент виплати, починаючи з дати звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (20.11.2015 року), та забезпечити у подальшому її виплату відповідно до Закону № 1058.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Житомирського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 23 грудня 2016 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано відповідача: призначити пенсію позивачеві відповідно до положень ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23 грудня 2016 року; перерахувати виплачену позивачеві пенсію з 23 грудня 2016 року відповідно до даного рішення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління пенсійного фонду України на користь позивача судові витрати за розгляд даної справи в розмірі 1 653,60 гривень.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено 20 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.14). Згідно довідки-атестата від 20 листопада 2015 року (а.с.15) позивач перебував на обліку у відповідача і отримував пенсію за вислугою років у відповідності до Закону № 2262 і розмір його пенсії, яка була виплачена по 30 листопада 2015 року, складав 1 678,73 гривень. Також, з даної довідки-атестата вбачається, що виплату названої пенсії з 1 грудня 2015 року позивачеві припинено у зв'язку з переходом на пенсію відповідно до Закону № 1058.
Розмір пенсії позивача після її нарахування згідно Закону № 1058 ставить 2 002,44 гривні (а.с.13).
19 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою стосовно неправомірного застосування останнім показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік у сумі 1 197,91 гривень та просив у зв'язку з цим здійснити перерахунок пенсії.
На дане звернення відповідачем 23 грудня 2016 надано відмову з підстав аналогічних тим, що зазначені у його заперечені на позов у даній справі (а.с.10-12).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Частиною 1 ст. 1 Закону № 2262 встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ст. 11 Закону № 2262 законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 7 Закону № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону № 1058, призначається одна пенсія за її вибором.
У ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058 він звернувся вперше. Крім того, після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, лише за бажанням особи.
Проте, жодних доказів про виявлене позивачем бажання на застосування такого показника відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки позивачу було призначено пенсію за віком за нормами Закону № 1058-ІV вперше, то має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії як це передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України, у постанові від 29.11.2016 у справі № 21-6331а15.
Отже, дії відповідача щодо застосування показника за 2007 рік є протиправними.
Разом з тим, позивач пропустив строк звернення до суду з названою вимогою про перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 20 листопада 2015 року і клопотань про поновлення такого процесуального строку не заявляв, що унеможливлює застосування у даному випадку положень ч. 2 ст. 46 Закону № 1058.
Приписами ч. 2 ст. 99 КАС України декларується, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, судом правомірно з урахуванням дати відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві, зобов'язано задовольнити вимоги позивача з 23 грудня 2016 року.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "28" лютого 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: М.М. Капустинський
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "12" квітня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1,12441
3- відповідачу/відповідачам: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003
4-третій особі: - ,