Справа № 680/93/17
Головуючий у 1-й інстанції: Польова В.Є.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
11 квітня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Шемчук Ю.А.,
за участю:
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування розпорядження №2405002784 від 25 серпня 2016 року,
В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Новоушицького районного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування розпорядження №2405002784 від 25 серпня 2016 року.
Постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб» позивач з 27 серпня 2012 року отримував пенсію за вислугою років.
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 травня 2015 року, який набрав законної сили 31 травня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 368 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, за виключення житла, з позбавленням права займати будь-які посади в системі Податкової служби України та позбавлення звання підполковника податкової міліції.
Наказом Державної фіскальної служби України від 15 серпня 2016 року №2942-0 відповідно до пункту 38 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України РСР від 29 липня 1991 року №114, ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання підполковника податкової міліції за вироком суду, що набрав законної сили.
17 серпня 2016 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області надіслано вищезазначений наказ до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на підставі якого відповідачем сформовано атестат №216 про зняття з обліку і 25 серпня 2016 року прийнято розпорядження № НОМЕР_1 про закриття пенсійної справи за вислугою років з 01 вересня 2016 року ОСОБА_2, у зв'язку з позбавленням його спеціального звання за вироком суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із зверненням про поновлення виплати пенсії та подав грошовий атестат від 13 жовтня 2016 року.
Листом від 07 грудня 2016 року №654/Ю-11 управління Пенсійного фонду України Чернівецькій області відмовило позивачу у задоволенні його заяви.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено , що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб»
В частині 1статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідност.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» п. «а» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.29 КВК України суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, після набрання ним законної сили направляє копію вироку органові чи посадовій особі, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас. Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, орган чи посадова особа, які присвоїли це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, вносить до відповідних документів запис про позбавлення засудженого цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі наказу Державної Фіскальної служби України від 15 серпня 2016 року №2942-0 ОСОБА_2 позбавлено спеціального звання «підполковник податкової міліції», тому позивач втрачає право на подальше отримання пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Крім того, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що нормами ч. 2 ст. 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено припинення виплати вже призначеної пенсії, оскільки дія норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" поширюється на осіб, які мають право на пенсію згідно із даним законом, так і на осіб, які вже отримували пенсію, коло цих осіб визначено у преамбулі та ст.4 цього Закону, є вичерпним і розширенню не підлягає.
Згідно пункту 37 Положення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. № 114, зниження в спеціальному званні на одну ступінь осіб молодшого, середнього і старшого начальницького складу провадиться в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Особи молодшого, середнього і старшого начальницького складу, знижені в спеціальному званні, поновлюються в попередньому званні не раніше ніж через рік після зниження звання при позитивній атестації незалежно від займаної ними штатної посади наказами начальників, які прийняли рішення про зниження в званні, їм рівних і вище. До поновлення особи молодшого, середнього, старшого начальницького складу в попередньому спеціальному званні і присвоєння їй чергового спеціального звання повторне зниження в спеціальному званні не допускається.
Пунктом 38 Положення передбачено, що особи начальницького складу можуть бути позбавлені спеціальних звань у випадках та порядку, передбачених законодавством: молодшого начальницького складу - за вироком суду, що набрав законної сили, а також у порядку, встановленому Міністром внутрішніх справ; середнього і старшого начальницького складу - за вироком суду, що набрав законної сили, згідно якого позивача позбавлено спеціального звання.
Щодо посилання позивача на те, що він має отримувати пенсію згідно спеціального закону, так як у нього залишилось звання «майора податкової міліції» та військове звання капітан запасу Збройних сил України, тому що позивача не понизили у спеціальному званні, судова колегія зазначає наступне.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 15.04.2005 №4 «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в п.5, зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 5 та п. «б» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям і особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, але були позбавлені військових чи спеціальних звань або звільнені зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або за вчинення корупційного діяння, та членам їхніх сімей пенсія призначається на загальних підставах, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тому, пенсіонери з числа осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та інші особи, які позбавлені спеціального звання за рішенням суду, втрачають право на подальше отримання пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі вимог ч.2ст.5 цього Закону - з дня набрання вироком суду законної сили.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, колегія суддів прийшла до висновку про те, що рішення відповідача про припинення виплати пенсії призначеної позивачу за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування .
Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 квітня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5