м. Миколаїв
05 квітня 2017 року Справа № 814/2685/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: не з'явився,
представника третьої особи: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_3, с. Мар'янівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55352
до відповідачаВідділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївській області, вул. Шевченка, 208, смт. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55300
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла», вул. Центральна, 35, с. Новоселівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55290
провизнання протиправним та скасування рішення від 22.08.2007р.№040700500136,
Позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію від 22.08.2007 року № 040700500136 додаткового договору № 263 від 23.08.2007 року до договору оренди землі № 263 від 29.05.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла».
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що на день державної реєстрації додаткового договору № 263 від 23.08.2007 року він не відповідав вимогам, встановленим законодавством, отже державний реєстратор протиправно провів 22.08.2007 року його державну реєстрацію.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідач вдове засідання не з'явився, в письмових запереченнях зазначив, що на час реєстрації договору оренди землі № 263 від 29.05.2006 року та додаткового договору № 263 від 23.08.2007 року повноваження щодо реєстраційних дій покладалось на ДП «Центр державного земельного кадастру», отже Відділ Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївській області не є належним відповідачем по справі.
Третя особа проти позову заперечувала та зазначила, що державну реєстрацію спірного додаткового договору було проведено відповідно до вимог чинного законодавства і підстави для скасування державної реєстрації відсутні.
В судовому засіданні представник третьої особи в задоволенні позову просив відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
22.08.2007 року за р.№ 040700500136 Арбузинським реєстраційним сектором № 5 ДП «Центр Державного земельного кадастру» було проведено державну реєстрацію Додаткового договору № 263 до договору оренди землі № 263 від 29.05.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 в якості орендодавця та ТОВ «Агрофірам «Вісла» в якості орендаря (а.с. 18, 19, 38-а). В цьому додатковому договорі зазначено, що ним вносяться зміни до договору оренди землі № 263 від 29.05.2006 року , а саме змінюється орендна плата та подовжується строк оренди.
Як вбачається із листа відповідача від 08.08.2016 року (а.с. 17), між позивачкою ОСОБА_3 та третьою особою ТОВ АФ «Вісла» були укладені та зареєстровані наступні правочини:
1. Договір оренди від 29.05.2006р. , р.№ 040600500363, термін дії 10 років;
2. Додатковий договір від 22.08.2007 року, реєстраційний номер № 040700500136, термін дії 15 років (оскарження реєстрації якого є предметом позову).
В матеріалах справи наявні копії основного договору оренди. На екземплярі цього договору, який був наданий відповідачем (органом реєстрації) на запит суду (а.с. 43 - 45) відсутня дата підписання договору, відсутній номер договору, відсутні будь-які відмітки про його державну реєстрацію.
Також в матеріалах справи наявна копія цього договору, надана позивачем (а.с. 21 - 23), із цієї копії також вбачається, що основний договір оренди не містив всіх цих реквізитів на час його підписання та реєстрації.
Цей договір містить окремі ознаки його неукладеності, але ця обставина не має правового значення для розгляду даної справи, тому суд не здійснює подальшій аналіз цих фактів.
Отже додатковий договір №263 до договору оренди землі №263 від 29.05.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 в якості орендодавця та ТОВ «Агрофірма «Вісла» в якості орендаря фактично вносив зміни до неіснуючого договору, оскільки в тексті цього додаткового договору сторони чітко не визначили до якого договору вносяться зміни та зазначили, що зміни вносяться, договору, якого в дійсності не існує.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час здійснення спірної реєстрації), зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
В такому випадку не можна вважати, що сторони досягли згоди щодо зміни умов договору оренди землі, оскільки насамперед не досягли згоди до якого саме договору вносяться зміни.
Представник позивача пояснив, що позивач є юридично необізнаною та малограмотною особою, підписуючи документ їй не було роз'яснено чого він стосується, та які має правові наслідки, копію договору не було видано.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент реєстрації зазначеного договору), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Чинне на той час законодавство, а саме Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена Наказом Державного комітету по земельних ресурсах України № 43 від 04.05.1999 року та Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом цього ж органу № 174 від 02.07.2003 року (в редакціях, чинних на момент державної реєстрації договору) передбачали одночасно реєстрацію договору оренди і права з цього договору в державному реєстрі земель з відміткою про це державного реєстратора.
На думку суду, державній реєстрації підлягають укладені правочині, тобто такі, по яких стороні дійшли згоди щодо всіх їх істотних умов. Не можна вважати укладеним додатковий договір, в якому сторони не дійшли згоди щодо його предмету - а саме до якого договору та які змини необхідно внести.
Не можна розглядати цей додатковий договір також як новий договір оренди землі, оскільки він по формі і змісту не відповідає вимогам, які передбачалися на той час для таких договорів статтею 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на час реєстрації вказаного документу.
Із змісту п. 2.4 Тимчасового порядку ведення реєстру земель можливо зробити висновок, що державний реєстратор був зобов'язаний встановити наявність розбіжностей між попереднім зареєстрованим договором, та новим договором, що реєструвався та відмовити у його реєстрації.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також, відповідно до положень ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, надані докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та, з урахуванням положень ст. 105 КАС України, визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію додаткового договору № 263 від 23.08.2007 року, що проведена Арбузинським реєстраційним сектором № 5 ДП «Центр Державного земельного кадастру» 22.08.2007 року за № 040700500136.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію додаткового договору № 263 від 23.08.2007 року, що проведена Арбузинським реєстраційним сектором № 5 ДП «Центр Державного земельного кадастру» 22.08.2007 року за № 040700500136.
3. Присудити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 551,21 грн., сплачений квитанцією № 0.0.6663071361 від 09.12.2016 року, за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі Миколаївській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Князєв В.С.
Постанова оформлена у відповідності до ст. 163 КАС України
та підписана суддею 06 квітня 2017 року.