Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2017 р. Справа №805/746/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 13 година 25 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.
представника позивача - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
встановив:
26 січня 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - позивач або УПФУ) до комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» (далі - відповідач або КП «Костянтинівське ТУ»), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01 жовтня 2016 року по 25 грудня 2016 року у сумі 47 910,16 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що КП «Костянтинівське ТУ» є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам.
На час звернення до суду КП «Костянтинівське ТУ» мало заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, яка утворилася період з 01 жовтня 2016 року по 25 грудня 2016 року і становила 47 910,16 грн.
Посилаючись на п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 3-5).
Відповідач - КП «Костянтинівське ТУ» свого ставлення до заявлених вимог не висловив.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Сторони явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.
На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство «Костянтинівське трамвайне управління» (ідентифікаційний код 32942399) зареєстроване як юридична особа 10 серпня 2004 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 269 102 0000 000007; в стані припинення не перебуває.
Як страхувальник КП «Костянтинівське ТУ» перебуває на обліку в УПФУ за реєстраційним номером 05-29-02-1716.
Ці обставини встановлені на підставі повідомлення про взяття на облік платника страхового внеску від 16 серпня 2004 року (а.с. 6) та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 71-73).
Колишні працівники КП «Костянтинівське ТУ» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримують пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджено протоколами (розпорядженнями) про призначення пенсії з розрахунком трудового стажу та виданими відповідачем довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 7-40, 106-107, 115-117).
Разом з цим суду не надані докази на підтвердження факту перебування ОСОБА_14 у трудових відносинах з КП «Костянтинівське ТУ», докази на підтвердження того, що ця особа була зайнята на роботах, передбачених Списком № 2, а також докази на підтвердження факту призначення цій особі пільгової пенсії за Списком № 2.
В жовтні-грудні 2016 року органи Пенсійного фонду України здійснювали нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про що свідчать довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії та відомості на перерахування коштів (а.с. 41-52, 108-111, 113-114).
Докази на підтвердження факту виплати ОСОБА_14 пенсії впродовж спірного суду не надані.
Згідно з повідомленнями від 05 жовтня 2016 року № 21324/05 та від 04 жовтня 2016 року № 30033/05 сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам КП «Костянтинівське ТУ», у жовтні 2016 року становила 13 392,33 грн. та 2 387,42 грн. (а.с. 54-55).
відповідно до повідомлень від 04 листопада 2016 року № 23910/05 та від 02 листопада 2016 року № 23577/05 сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам КП «Костянтинівське ТУ», у листопаді 2016 року становила 13 392,33 грн. та 2 387,42 грн. (а.с. 56-57).
Згідно з повідомленнями від 05 грудня 2016 року № 26545/05 та від 08 грудня 2016 року № 27080 сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам КП «Костянтинівське ТУ», у грудні 2016 року становила 13 963,24 грн. та 2 387,42 грн. (а.с. 58, 60).
Впродовж спірного періоду органи Пенсійного фонду України складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної колишнім працівникам КП «Костянтинівське ТУ» відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах згідно з п. п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а УПФУ надсилало їх на адресу страхувальника (а.с. 53-60, 87-93).
Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду України, не здійснив.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, виникла заборгованість за період жовтень-грудень 2016 року у сумі 47 910,16 грн.
До розрахунку суми заборгованості у розмірі 47 910,16 грн. позивачем включені витрати на виплату та доставку пільгової пенсії:
ОСОБА_1, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 333,93 грн., за листопад 2016 року - 1 333,93 грн., за грудень 2016 року - 1 450,93 грн., а разом - 4 118,79 грн.;
ОСОБА_2, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 414,70 грн., за листопад 2016 року - 1 414,70 грн., за грудень 2016 року - 1 531,70 грн., а разом - 4 361,10 грн.;
ОСОБА_3, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 328,98 грн., за листопад 2016 року - 1 328,98 грн., за грудень 2016 року - 1 328,98 грн., а разом - 3 986,94 грн.;
ОСОБА_4, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 239,72 грн., за листопад 2016 року - 1 239,72 грн., за грудень 2016 року - 1 357,64 грн., а разом - 3 837,08 грн.;
ОСОБА_5, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 358,15 грн., у листопаді 2016 року - 1 358,15 грн., у грудні 2016 року - 1 459,66 грн., а разом - 4 175,96 грн.;
ОСОБА_6, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 394,40 грн., за листопад 2016 року - 1 394,40 грн., за грудень 2016 року - 1 394,40 грн., а разом - 4 183,20 грн.;
ОСОБА_7, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 384,15 грн., за листопад 2016 року - 1 384,15 грн., за грудень 2016 року - 1 384,15 грн., а разом - 4 152,45 грн.;
ОСОБА_15, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 247,56 грн., за листопад 2016 року - 1 247,56 грн., за грудень 2016 року - 1 364,56 грн., а разом - 3 859,68 грн.;
ОСОБА_9, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 020,26 грн., за листопад 2016 року - 1 020,26 грн., за грудень 2016 року - 1 020,26 грн., а разом - 3 060,78 грн.;
ОСОБА_10, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 626,38 грн., за листопад 2016 року - 626,38 грн., за грудень 2016 року - 626,38 грн., а разом - 1 879,14 грн.;
ОСОБА_11, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 143,06 грн., за листопад 2016 року - 143,06 грн., за грудень 2016 року - 143,54 грн., а разом - 429,66 грн.;
ОСОБА_12, яка перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за жовтень 2016 року - 901,04 грн., за листопад 2016 року - 901,04 грн., за грудень 2016 року - 901,04 грн., а разом - 2 703,12 грн.;
ОСОБА_13, яка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 344,42 грн., за листопад 2016 року - 1 344,42 грн., за грудень 2016 року - 1 344,42 грн., а разом - 4 033,26 грн.;
ОСОБА_14, яка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області, за жовтень 2016 року - 1 043,00 грн., за листопад 2016 року -1 043,00 грн., за грудень 2016 року - 1 043,00 грн., а разом - 3 129,00 грн. (а.с. 61).
За уточненим розрахунком УПФУ заборгованість КП «Костянтинівське ТУ» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з жовтня по грудень 2016 року становить 47 810,16 грн. (первісно заявлена до відшкодування сума зменшена на 100,00 грн. за рахунок коригування виплат за минулий період) (а.с. 97).
Наявність у КП «Костянтинівське ТУ» заборгованості, стягнення якої є предметом спору, підтверджена даними картки особового рахунку страхувальника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с. 62-64, 94-96).
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає, що передбачено ч. 5 ст. 11 КАС України.
Керуючись принципом офіційного з'ясування обставин у справі, ухвалою від 28 березня 2017 року суд витребував у позивача протокол (розпорядження) про призначення пільгової пенсії з розрахунком трудового стажу ОСОБА_14; видану відповідачем довідку про підтвердження наявності трудового стажу, що дає право на пільгову пенсію, стосовно цієї особи; докази нарахування та фактичної виплати пенсії впродовж спірного періоду цій особі; розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період щодо ОСОБА_14; докази на підтвердження факту отримання відповідачем цих розрахунків (а.с. 100-101).
Позивач не надав витребувані документи.
За правилами ч. 3 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Відповідно до ч. 5 ст. 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів, що визначено ч. 6 ст. 71 КАС України.
З огляду на вжиті судом заходи, спрямовані на всебічне та повне з'ясування обставин у справі, а також встановлену ч. 1 ст. 122 КАС України вимогу щодо розгляду справи в межах розумного строку, справа вирішена на основі наявних у ній доказів.
З приводу дотримання позивачем строку для звернення до суду, суд відзначає наступне.
Ч. 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - ОСОБА_9 № 1058) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - ОСОБА_9 № 2464) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону № 1058. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України, не застосовуються.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верхового Суду України від 25 листопада 2015 року по справі № 803/2199/14.
Вирішуючи справу по суті та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, (постанови від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13, від 10 вересня 2014 року у справі № 21-215а13, від 05 листопада 2014 року у справі № 21-284а13, від 12 листопада 2014 року у справі № 21-386а13, від 07 липня 2015 року у справі № 21-735а15, від 26 січня 2016 року по справі № 818/1603/14 тощо), до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
П. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - ОСОБА_9 № 1058) визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до п. п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п. 1, пп. 6, 9 п. 4, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України; управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у сфері публічно-правових відносин.
Суд також відзначає, що невиконання відповідачем обов'язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
За змістом п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абз. 4 п. п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п. п. «а», «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 за Списком № 1 та за Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.
Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
П. 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Згідно з п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як встановлено судом, на виконання вимог Інструкції УПФУ надсилало на адресу страхувальника розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проте останній відшкодування вказаних витрат в повному обсязі не здійснив.
Суд відзначає, що визначений Законом № 1058 та Інструкцією загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат передбачає обов'язок органів Пенсійного фонду України надсилати страхувальнику відповідні розрахунку.
Згідно з приписами цих нормативно-правових актів підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
ОСОБА_16 № 1058, ні Інструкція не покладають на органи Пенсійного фонду України обов'язок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).
Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оформлені у відповідності до вимог додатків 6 і 7 Інструкції, в розумінні ч. 4 ст. 70 КАС України, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.
У разі незгоди з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період, відповідач мав право оскаржити їх, однак докази оскарження цих розрахунків суду не надані.
Суду не надані докази, які б свідчили, що до розрахунків включені витрати на виплату та доставку пенсії особам, які не працювали у КП «Костянтинівське ТУ» або не були зайняті на роботах, передбачених Списком № 2. Не надані докази на підтвердження того, що заявлена до відшкодування сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій непропорційна стажу роботи цих осіб у КП «Костянтинівське ТУ».
Позивач довів належними та допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з КП «Костянтинівське ТУ» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за період з 01 жовтня 2016 року по 25 грудня 2016 року у сумі 44 681,16 грн. (з урахуванням коригування попередніх періодів на суму 100,00 грн.).
Отже, вимоги УПФУ в цій частині підлягають задоволенню.
Вимоги УПФУ в частині стягнення з КП «Костянтинівське ТУ» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної за Списком № 2, ОСОБА_14, яка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області, задоволенню не підлягають з огляду на таке.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що призначення та продовження виплати пенсій здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.
Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.
Місто Єнакієве Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1276-р).
В порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, УПФУ не довело належними та допустимими доказами факт складання Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за спірний період та направлення їх страхувальнику.
УПФУ не надало доказів того, що до розрахунків були включені витрати на виплату пенсії ОСОБА_14
Позивач не довів належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_14 працювала у КП «Костянтинівське ТУ» на роботах, включених до Списку № 2.
Також УПФУ не надало докази на підтвердження факту нарахування та виплати ОСОБА_14 пенсії впродовж спірного періоду.
Отже, правові та фактичні підстави для покладення на КП «Костянтинівське ТУ» обов'язку відшкодувати витрати на виплату пенсії ОСОБА_14 у сумі 3 129,00 грн. відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303А, п. 29, від 09 грудня 1994 року; рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року; рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року; рішення у справі «Серявіна та інші проти України», № 4909/04, п. 58, від 10 лютого 2010 року; рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року; рішення у справі «Петриченко проти України», № 2586/07, п. 13, від 12 липня 2016 року; рішення у справі «Богатова проти України», № 5231/04, від 07 жовтня 2010 року).
На виконання вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, судом надана оцінка основним доводам сторін. Решта доводів висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. Адміністративний позов Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» (ідентифікаційний код 32942399, місцезнаходження: 85109, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Строітельная, буд. 50) на користь Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37544275, місцезнаходження: 85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період 01 жовтня 2016 року по 25 грудня 2016 року у сумі 44 681 (сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят одна) гривня 16 копійок.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.
5. Повний текст постанови виготовлений 13 квітня 2017 року.
6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
7. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.