Справа № 592/4116/17
Провадження № 1-кс/592/1947/17
13 квітня 2017 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , володільця майна- ОСОБА_4 розглянувши клопотання слідчого СВ Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12017200440001413 від «11» квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Слідчий своє клопотання, погоджене з прокурором, обґрунтовує тим, що здійснює досудове розслідування за фактом крадіжки. Під час досудового розслідування встановлено, що в період часу з 16.00 год. 10.04.2017 року до 08.00 год. 11.04.2017 року невстановлені особи, діючи за попередньою змовою між собою, з території кооперативу "Олдиш", з використанням транспортного засобу "ГАЗ 3302", д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , викрали у ОСОБА_5 вироби з металу на заявлену суму 400 грн. 11.04.2017 у ході огляду місця події, слідчим було вилучено вказаний автомобіль. Тому слідчий у зв'язку з необхідністю проведення повного огляду зазначеного транспортного засобу та проведення ряду експертиз просить накласти арешт на вказаний автомобіль.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання.
ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання оскільки автомобіль потрібен для роботи. Причетність до вчиненого заперечував, оскільки приїхав на виклик для надання послуг в перевезенні вантажу.
Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали провадження, вважаю, що слід відмовити в задоволенні клопотання.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати зокрема можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На час розгляду клопотання слідчим не доведено, що зазначене майно є речовим доказом і зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ злочину.
Ураховуючи зазначене немає підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження слідчим суддею у виді арешту заявленого майна.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Сумського ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом 5-и днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1