Справа № 522/4826/16-к
Провадження по справі за № 1-«кс»/ 522/1523/17
10 квітня 2017 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 розглянувши клопотання представника ОСОБА_5 ,- адвоката ОСОБА_6 про зняття арешту з майна, -
Представник ОСОБА_5 ,- адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на той факт, що відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160400000102 від 14.02.2016 року вчинено кримінальне правопорушення, а саме: 14.02.2016 о 04 год. 30 хв. по вул. Комсомольській біля площі «Свободи» та нічного клубу «Вінтаж» у м. Рені, Ренійського району, Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участь водія автомобіля марки «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 , за результатами чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забиття лівого передпліччя, закритий перелом костей правої голені та ОСОБА_8 , яка отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми.
Кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.
14.02.2016 ОСОБА_5 слідчому Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУ НП в Одеській області добровільно видав автомобіль ВАЗ 21061» білого кольору, державний номер НОМЕР_2 ,власником якого є ОСОБА_9 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2016р. задоволено клопотання про накладення арешту на автомобіль марки «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 , який добровільно видано ОСОБА_5 14.02.2016р.
Необхідність арешту у вигляді заборони використання та розпорядження на майданчику тимчасового затримання, автомобілю марки «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 обумовлена необхідністю проведення судових авто технічної і транспортно-трасологічної експертиз у кримінальному провадженні
Станом на теперішній час усі необхідні для кримінального провадження експертизи проведені та їх висновки отримані слідчим органом.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12016160400000102 не заявлено, але як зазначає ОСОБА_5 ним здійснюється моральна та матеріальна підтримка потерпілих.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що в подальшому у застосуванні арешту вищевказаного майна, а саме автомобілю марки «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до ст. 174 КПК України, відпала необхідність.
В судовому засідання адвокат ОСОБА_6 підтримав вимоги викладені у клопотанні про зняття арешту з майна.
Слідчий, прокурор в судовому засіданні заперечували проти зняття арешту з автомобілю марки «ВАЗ 21061», д/н НОМЕР_1 , так як у кримінальному провадженні ще необхідно провести трасологічну експертизу з участю автомобіля.
Відповідно до положень ч.3 ст. 306 КПК України вважаю можливим розгляд скарги за відсутності прокурора.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваних, обвинувачений, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вивченням клопотання адвоката ОСОБА_6 встановлено, що слідчим ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016160400000102 від 14.02.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2016р., з метою дослідження під час проведення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз, задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 .
На даний час усі необхідні для кримінального провадження експертизи щодо автомобілю марки «ВАЗ 21061» державний номерний знак НОМЕР_1 непроведені та їх висновки не отримані слідчим органом.
Таким чином, адвокатом ОСОБА_6 в своєму клопотанні не доведено, що в подальшому застосуванні заходу у вигляді арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_10 - відпала потреба.
Враховуючи приписи кримінального процесуального законодавства, вбачається, що у кримінальному провадженні №12016160400000102не відпали підстави для подальшого арешту майна ОСОБА_10 .
З огляду на викладене, суд приймає клопотання адвоката ОСОБА_6 до розгляду та приходить до висновку що воно не підлягає задоволенню з наведених підстав.
Керуючись ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, -
В клопотанні представника ОСОБА_5 ,- адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, - відмовити з підстав, наведених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1
10.04.2017