01.02.2017м. м. Одеса
1 лютого 2017 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одесси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
за участю секретаря ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 521/18067/16-к щодо:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , кулеметника військової частини польова пошта НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого вироком Приморського районного суду міста Одеси від 8.09.2016 року за ст.407 ч.4 КК України до 3 місяців арешту,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.407 ч.4 КК України, -
Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
18.05.2016 ОСОБА_6 призваний на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №126 від 8.06.2016 ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду «кулеметник» у військовому званні «солдат».
Згідно положень ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 08.06.2016, тобто з моменту зарахування ОСОБА_6 до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 він набув статуту військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до вимог п.п. 1,3 ч.З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часувключаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, діючи на порушення зазначених вимог закону, солдат ОСОБА_6 з метою тимчасово ухилитися від військової служби, 24.09.2016 в умовах особливого періоду самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно без поважних причин був відсутній за місцем проходження військової служби до 11.10.2016.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні злочину, передбаченому ст. 407 ч.4 КК України визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини та заявив про щире каяття у вчиненому. При цьому, показання обвинуваченого суд визнає достовірними.
Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.З ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого щодо визнання вини.
Оскільки ОСОБА_6 , являючись віськовослужбовцем строкової служби, в умовах особливого період>', самовільно залишив військову частину, суд кваліфікує його дії як злочин, передбачений ст. 407 ч.4 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину.
Відповідно до положень ст. 66 ч2 КК України, суд вважає та можливе визнати пом'якшуючою покарання обставиною вчинення злочину в наслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_7 злочин)', а також наведених даних про особу обвинуваченого, його сімейний стан, суд, на підставі ст. 69 КК України вважає можливим призначити обвинуваченому покарання, не вказане у санкції ст.407 ч.4 КК України а саме покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальоні.
Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 7 місяців тримання у дисциплінарному батальоні.
Відповідно до ст. 71 КК України та сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання та вироком Приморського районного суд)' міста Одеси від 8.09.2016 року, остаточно призначиш ОСОБА_8 покарання у вигляді 8 місяців тримання у дисциплінарному батальоні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 залишити у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_10 обчислювати з моменту його затримання, а саме: з 11.10.2016 року.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_10 до строку покарання, строк попереднього ув'язнення, а саме знаходження під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду та цим кримінальним провадженням, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення двум дням тримання у дисциплінарному батальоні та період з 11.10.2016 року, з дня затримання, по день набрання вироком суду законної сили.
На вирок може бути подана сторонами апеляція в апеляційний суд Одеської області через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб від дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_11