Справа № 522/6807/15-ц
Провадження № 2/522/4830/17
11 квітня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - Кравчук Т.С.,
при секретарі - Антонецькому С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця», ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи Приморської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправними дії, незаконним рішення у видачі ордеру на підсобне приміщення та його скасування, виселення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця» (далі по тексту - ОСОБА_5 «Укрпрофздоровниця»), Приморської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання протиправними дії, незаконним рішення у видачі ордеру на підсобне приміщення та його скасування, виселення, посилаючись на те, що згідно ордеру №000253, виданим 28.03.1995 року ОСОБА_2 обласною радою курортів ЗАТ «Укрпрофздоровниця», ОСОБА_1 було надано у користування кімнати №281-а та №336 на склад сім'ї з двох осіб в будинку №3 по вулиці Піонерській в м. Одесі, який на час видачі ордера мав статус гуртожитку. В 1999 році статус зазначеного гуртожитку було змінено на житловий будинок, в результаті чого 18.05.2000 року ЗАТ «Укрпрофздоровниця» набуло право власності на цей багатоквартирний будинок шляхом отримання свідоцтва про право колективної власності, а 29.12.2003 року власником цього будинку стала ОСОБА_2 міська рада на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом ОСОБА_2 міської ради народних депутатів на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради від 09.12.1999 року.
Позивачка зазначає, що листом Приморської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради від 06.03.2015 року їй, позивачці, повідомлено, що 20.09.1996 року ОСОБА_2 відділенням АТ «Укрпрофздоровниця» родині ОСОБА_4 було надано ордер №276 на зайняття підсобного приміщення №287 площею 17,4 кв.м. (далі по тексту - спірне приміщення), тобто до попередньої зміни статусу будинку, як сімейного гуртожитку, оскільки лише 31.03.1999 року винесено розпорядження міського голови «Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ «Укрпрофздоровниця». Крім того, відповідачі без законних на те підстав та дозволів реконструювали спірне приміщення в житлове, в той час як будь-яких розпоряджень райадміністрації щодо зміни функціонального призначення нежитлового приміщення на службову квартиру з присвоєнням нумерації №287 та включення зазначеної житлової квартири до числа службового з переданням КП «ЖКС «Фонтанський» для подальшого розподілу працівника підприємства не було.
Позивачка вважає, що виходячи з вимог ст.58 ЖК України, згідно яких ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, спірне приміщення було нежилим, що в силу ст.59 ЖК України є підставою для визнання ордеру недійсним, а відповідно до ст.117 ЖК України особи, що там проживають, повинні бути виселені. При цьому позивачка стверджує, що з моменту видачі відповідачці ОСОБА_3 ордеру на право зайняття підсобного приміщення №287 площею 17,4 кв.м., на підставі якого остання вселилася в дану квартиру з родиною у складі трьох осіб, було істотно порушено її, позивачки, права та законні інтереси.
Позивачка просить суд:
- Визнати протиправними дії ОСОБА_5 «Укрпрофоздоровниця» щодо прийняття рішення 19.09.1996 року у видачі громадянці ОСОБА_3 ордеру №276 на право зайняття з родиною із трьох осіб підсобного приміщення №287 площею 17,4. кв.м. по вулиці Піонерській, 3 у м.Одесі;
- Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_5 «Укрпрофоздоровниця» від 19.09.1996 року про видачу громадянці ОСОБА_3 ордеру №276 на право зайняття з родиною із трьох осіб підсобного приміщення №87 площею 17,4. кв.м. по вулиці Піонерській, 3 у м.Одесі;
- Визнати недійсним ордер №276 на житлову площу в гуртожитку, виданий 20.09.1996 року ОСОБА_2 відділенням АТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_3 на право зайняття з родиною із трьох осіб підсобного приміщення №287 площею 17,4. кв.м. по вулиці Піонерській, 3 у м.Одесі;
- Виселити відповідачів з підсобного приміщення №287 площею 17,4. кв.м. по вулиці Піонерській, 3 у м.Одесі без надання іншого жилого приміщення.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримали, просять суд задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи їх доводами викладеними в позові, наданих суду поясненнях, доказах та з посиланням на положення ст.ст.4, 7, 58,59, 117, 127, 152 Житлового кодексу України та Законів України «Про основи містобудування» та «Про архітектурну діяльність». Крім того, позивачка обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, положеннями ст. 21 ЦК України, згідно яких суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_5 «Укрпрофздоровниця» не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений завчасно в установленому законом порядку у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив.
В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 08.10.2015 року відділом РАЦСу у м.Одесі Одеського міського управління юстиції.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх представник позов не визнали, просять відмовити у його задоволені, пояснили, що вселення в спірну кімнату відбулося на підставі ордеру, який видавався на жилу кімнату площею 17,4 кв.м., яка вже на час її надання була жилою.
Представники відповідача ОСОБА_2 міської ради та третьої особи Приморської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради просять відмовити у позові, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1-3 ст.10 ЦПК України).
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 20.09.1996 року ОСОБА_3, яка працює в «Одескурортснаб», було надано право зайняття із сім'єю з трьох осіб жилої площі в гуртожитку по вулиці Піонерській, 3, кімната №287, розміром 17,4 кв.м., що підтверджується ордером №000276 на жилу площу в гуртожитку, виданому на підставі рішення житлово-побутової комісії (протокол №24 від 19.09.1996 року).
Згідно довідки про склад сім'ї та реєстрацію від 02.06.2015 року, виданою дільницею №6 КП «ЖКС «Фонтанський», в кімнаті №287 зареєстровані ОСОБА_3 - відповідальний квартиронаймач з 25.11.1996 року, ОСОБА_6 - чоловік з 25.11.1996 року, ОСОБА_4 - син з 05.06.1996 року.
Судом встановлено, чого не заперечують сторони, що гуртожиток за адресою: м.Одеса, вул..Піонерська, 3 на час видачі ордеру (20.09.1996 року) мав статус відомчого гуртожитку й знаходився на балансі ЗАТ «Укрпрофздоровниця».
З матеріалів справи вбачається, що рішенням ОСОБА_2 міської ради №4123-V від 09.04.2009 року гуртожитку за адресою вул..Варламова, 3 (Піонерська, 3) надано статус «гуртожиток» сімейного типу комунальної власності територіальної громади м.Одеси (лист Приморської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради №С-1-ЗПИ від 14.01.2016 року).
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, а саме порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування та виселення з гуртожитків, їх утримання регулюються 127-132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
Відповідно до вимог статті 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Стаття 129 ЖК передбачає, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Пунктом 10 Примірного положення про гуртожитки, який діяв на час видачі ордера, передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.
Частиною другою ст. 58 ЖК України також передбачено, що ордер видається тільки на вільне жиле приміщення.
Виходячи із норм вказаних норм права та наявного в матеріалах ордеру №000276 на жилу площу в гуртожитку від 20.09.1996 року на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 35) cуд дійшов висновку, що ордер на право зайняття приміщення у гуртожитку було надано на жиле приміщення й воно було вільним на час видачі ордера.
Крім того, суд виходить з того, що звертаючись до суду з позовом позивачка обґрунтувала свої вимоги тим, що надане в користування сім'ї ОСОБА_3 приміщення під №287 по вулиці Піонерській, 3, розміром 17,4 кв.м., було нежитловим, відтак - не могло надаватися для проживання відповідачів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачка не надала суду технічної документації та правовстановлюючих документів на спірне приміщення з визначенням його статусу як нежитлового, та належних доказів щодо здійснення відповідачами реконструкції спірного приміщення.
Не надано позивачкою й вмотивованих доказів того, що прийняття житлово-побутовою комісією ОСОБА_2 відділення АТ «Укрпрофздоровниця» рішення (протокол №24 від 19.09.1996 року) про видачу 20.09.1996 року на ім'я ОСОБА_3 ордеру №000276 на жилу площу в гуртожитку, що перебував у нього, АТ «Укрпрофздоровниця», на балансі, суперечило б нормам чинного на той час законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з технічного паспорту, складеного КП «ОМБТІ та РОН» 10.03.2016 року, спірне приміщення під №287 по вулиці Піонерській, 3, є жилим, розміром 18,1 кв.м., складається з кімнати житловою площею 13,1 кв.м. та коридору площею 5,0 кв.м (а.с.84-85).
Крім того, статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують порушення суб'єктивного цивільного права ОСОБА_1, яке потребує правового захисту саме з приводу видачі ордеру №000276 на жилу площу в гуртожитку від 20.09.1996 року на ім'я ОСОБА_3
За таких обставин, оцінивши всі зібрані за справою докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не найшов свого підтвердження в процесі розгляду справи, не обґрунтований на законі, а відтак - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофздоровниця», ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи Приморської районної адміністрації ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправними дії, незаконним рішення у видачі ордеру на підсобне приміщення та його скасування, виселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: 11.04.2017