Справа № 185/1556/17
Провадження № 2-а/185/171/17
06 квітня 2017 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Палюх Т.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому з 09.02.2017 року пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) з урахуванням ч.2 ст. 40 цього Закону щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком з 09.02.2017 року відповідно до ст. 26 Закону № 1058- ІV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією; стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 640 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ). У зв'язку з досягненням пенсійного віку в лютому 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою встановленого відповідачем зразка щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, як встановлено листом ч.2 ст.40 цього Закону, проте листом № 3005/07/18 від 13.02.2017 року відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що позивачу вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ. Позивач з твердженням відповідача не погоджується, оскільки статтею 9 Закону № 1058-VІ передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Згідно з ч.1 ст.10 Закону № 1058-VІ особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. За правилами ч. 2 ст. 40 даного Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць. Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Також позивач зазначає, що частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Він заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV подав 09 лютого 2017 року вперше. До цього йому було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Крім того, після призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні.
Судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами, в тому числі запереченнями відповідача на позовну заяву.
Вивчивши та проаналізувавши письмові докази, що є у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Тернівському відділі з питань призначення та перерахунку пенсій та з 03.11.2003 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991року.
03 липня 2013 року позивачу виповнилось 60 років.
09 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи, просив призначити йому пенсію за віком з застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом № 3005/07/18 від 13 лютого 2017 року позивачу було відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. При цьому відповідач послався на те, що позивачу вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, яка з 01.01.2004 року обчислена відповідно до Закону № 1058-VІ, тому відсутні підстави для призначення, нарахування та виплати пенсії відповідно до ст. 26, з урахуванням ст. 40 та ст.45 Закону № 1058-VІ, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за три календарні роки, що передують року звернення (а.с.11-13). Аналогічні підстави, з яких відповідач не визнає позов, викладені у письмовому запереченні.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії , передбаченої Законом № 1058-VІ.
Позивач з 03 листопада 2003року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону № 1788-ХІІ, яка передбачає, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах
Водночас, частиною 1 ст.26 Закону № 1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Отже, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права особи на пенсію, тоді як умови виплати цієї пенсії регулюються нормами Закону № 1058-VІ.
Судом встановлено, що позивачу вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1788-ХІІ, яка була обрахована за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, а 09 лютого 2017 року він звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Даний вид пенсії (за віком) не є іншим видом пенсії у розумінні статті 10 Закону № 1058-VІ.
Для посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 29.11.2016року № 133/476/15-а, нема підстав, оскільки у вказаній постанові вирішувався спір з органом ПФУ фізичної особи, яка отримувала пенсію за ст. 55 Закону № 1788-ХІ за вислугу років, як робітник локомотивних бригад, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті, що дійсно є іншим видом пенсії відносно пенсії за віком.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати стягуються на користь позивача у разі задоволення позовних вимог. Суд відмовляє в позові, відповідно судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6,10,86,161,162,163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Т. Д. Палюх