06.04.2017 Справа №607/1851/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Ломакіна В.Є.
за участю секретарів Добрянської О.І., Присяжнюка В.В.,
ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до інспектора роти 2 батальйону УПП у м. Тернополі ДПП ОСОБА_3, УПП у м. Тернополі ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №580087 від 01 лютого 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та застосовано стягнення у виді 425 грн. штрафу. Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувана постанова винесена незаконно, з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та його прав, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Зокрема, оскаржувану постанову інспектором патрульної поліції винесено не за місцем виявлення адміністративного правопорушення, з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передбачена ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП. Крім цього, при винесені постанови інспектором патрульної поліції грубо порушено права позивача визначені ст. 268 КУпАП та безпідставно позбавлено його можливості скористатись правовою допомогою. З цих підстав, ОСОБА_2 вважає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому просить оскаржувану постанову визнати неправомірною та скасувати, а провадження у справі закрити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить оскаржувану постанову скасувати.
Відповідач - інспектор роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився із невідомої суду на те причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги вимоги ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача УПП у м. Тернополі ДПП - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, вважає оскаржувану постанову законною, доводи позивача безпідставними, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із таких міркувань.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №580087 від 01 лютого 2017 року, ОСОБА_2 01 лютого 2017 року о 05 год. 30 хв. в м. Тернополі по вул. Майдан Волі, 2, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz" державний номерний знак НОМЕР_1, не мав при собі або не передав для перевірки посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) ПДР України.
Вказаною постановою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно переглянутих в судовому засіданні матеріалів відеофіксації із відеореєстратора та нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, вбачається, що ОСОБА_2 01 лютого 2017 року, керуючи транспортним засобом "Mercedes-Benz" на вимогу поліцейського не передав для перевірки посвідчення водія на право керування транспортних засобом. Також, із переглянутого відео вбачається, що ОСОБА_2 заявляв клопотання про його бажання скористатись правовою допомогою. Однак, із вказаного відеозапису неможливо встановити чи дотримано працівником поліції вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки на фрагментах відеозапису наданих для перегляду в судовому засіданні не зафіксовано процедури складання оскаржуваної постанови, що не дає можливості встановити, чи роз'яснено інспектором патрульної поліції при розгляді вказаної справи процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та чи забезпечено можливість скористатись ними, в тому числі правом при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поліцейський, що розглядає справу, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки (п.п. 4, 9 Розділу ІІІ вказаної Інструкції).
Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ст. 278 КпАП України зобов'язує орган, який розглядає справу, з'ясувати ряд обставин, які мають значення для правильного її вирішення.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.2 ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови приймає рішення, яким скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.
Аналізуючи вищенаведені факти, приймаючи до уваги, те що дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є невід'ємною частиною зміцнення законності та правопорядку у нашій державі, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову відносно ОСОБА_2 слід скасувати, а справу слід направити на новий розгляд Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, під час якого забезпечити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності право скористатися юридичною допомогою адвоката. З цих підстав, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
На підставі наведеного, керуючись п. 2.9 «а» ПДР України, ст.ст. 1, 6, 10, 11, 18, 71, 128, 159, 160-163, 167, 185, 186 КАС України, ст.ст. 122, 251, 252, 268, 278, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №580087 від 01 лютого 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції у м. Тернополі ДПП.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий суддяОСОБА_5