Справа № 306/963/15-ц
11 квітня 2017 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.,
суддів - Готра Т.Ю., Собослой Г.Г.,
секретарі - Шукаль О.Я.,
за участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, яка діє в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк», на рішення Свалявського районного суду від 14.10.2016 року про у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 16.08.2006 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачкою ОСОБА_3 укладено кредитний договір № MKAWGK00000015, відповідно до якого їй було надано кредит в розмірі 19982,90 Євро на термін до 16.08.2016 року. В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, між ПАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договора поруки від 16.08.2006 року.
30.01.2013 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до вищевказаного кредитного договору № MKAWGK00000015 від 16.08.2006 року, відповідно до якої внесено зміни (сума заборгованості, що виникла в період з дати надання кредиту до дати підписання угоди зменшено на 3246,45 Євро). Станом на 25.03.2015 року відповідачами не вживаються ніяких заходів для погашення або зменшення заборгованості за кредитним договором, відповідачі продовжують ухилятися від виконання зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору на загальну суму 22161,61 Євро та оплачені судові витрати у розмірі 3654,00 грн.
Заочним рішенням Свалявського районного суду від 14.10.2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість по кредитному договору на суму 18898,17 Євро (що відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.03.2015 року 1 Євро = 25,79 грн.) становить 487383,80 грн., а саме: 426137,45 грн. (16523,36 Євро) - заборгованість за кредитом; 50737,70 грн. (1967,34 Євро) - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 10508,65 грн. (407,47 Євро) - заборгованість по комісії за користування кредитом на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”.
У задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_3, та ОСОБА_5 нарахованої пені відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” сплачені судові витрати у сумі 1827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” сплачені судові витрати у сумі 1827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).
Ухвалою Свалявського районного суду від 30.12.2016 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_2, яка діє в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк», подала апеляційну скаргу на рішення, якою просить змінити заочне рішення суду першої інстанції в частині відмови про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала.
Відповідачі у справі в судове засідання не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи, колегія суддів проходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Один із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який передбачений ст. 627 ЦК України свобода договору включає вільне визначення сторонами умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
Укладаючи договір відповідач не ставив під сумнів розумність та справедливість умов, навпаки, укладаючи договір сторони розумно оцінювали умови, за яких він буде виконуватись, зокрема, зважували на відповідальність, яка настає, згідно умов договору, при невиконанні або неналежному виконанні.
При укладенні договору сторони досягли згоди щодо його умов у відповідності зі статтею 638 ЦК.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, а тому пеня має нараховуватись лише у грошовій одиниці країни - гривні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення пені суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно ст. 192 ЦК України - законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Однак не мотивував причини відмови в стягненні такої.
Оскільки, умовами кредитного договору, а саме п.4.1 передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, банк має нараховувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.
Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Банк та відповідачі уклали кредитний договір, в якому передбачили наслідки, що застають у випадку порушення зобов'язання. В суді підтверджено невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором належним чином та наявність заборгованості. Крім того, як докази по справі так і судове рішення містять твердження про те, що сторони дійсно обумовили можливість її нарахування банком в разі порушення позичальником умов кредитного договору.
За таких обставин рішення підлягає зміні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, яка діє в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Свалявського районного суду від 14.10.2016 року змінити. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” - 84164,12 грн. - пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його постановлення і може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: