К/800/10142/17
03 квітня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання неправомірним рішення, -
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Снігурівського районного суду Миколаївської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області, в якому з урахуванням уточненої заяви просив зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію з урахуванням стажу роботи у СВК-5 з 27 червня 1983 року по 01 березня 1995 рік, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в подвійному розмірі.
Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення управління пенсійного фонду України у Снігурівському районі Миколаївської області щодо відмови у зарахуванні у подвійному розмірі до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Снігурівській виправній колонії № 5 з 01 липня 1983 року по 01 березня 1995 рік. Зобов'язано управління пенсійного фонду України у Снігурівському районі Миколаївської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи період роботи у Снігурівській виправній колонії № 5 з 01 липня 1983 року по 01 березня 1995 рік відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подвійному розмірі.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Судами встановлено. що ОСОБА_1 з листопада 2016 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про зарахування до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 27 червня 1983 року по 15 липня 2016 рік у Снігурівській виправній колонії № 5.
Однак, управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області відмовило позивачу зарахування до стажу роботи в подвійному розмірі період роботи з 27 червня 1983 року по 15 липня 2016 рік у Снігурівській виправній колонії № 5, оскільки Снігурівська виправна колонія № 5 у зазначений період не мала статусу інфекційного закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (туберкульозна лікарня чи міжобласна туберкульозна лікарня), у зв'язку з чим положення статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на позивача не розповсюджуються.
Згідно роз'яснень Міністерства охорони здоров'я України від 27 січня 2010 року №05.03-18-54/973 «інфекційний заклад (відділення)» є заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.
Згідно із статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції Закону №1110-IV від 10.07.2003 року, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Пунктом 1 Переліку закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.12.2004 року № 247, до лікарняних закладів та лікувально-профілактичних закладів особливого типу віднесено спеціалізовані - туберкульозна лікарня. Цим же переліком визначено, що лікарня є медичним закладом, призначеним для надання спеціалізованої (вторинної) лікувально-профілактичної допомоги хворим. Лікарня, де хворим надається стаціонарна медична допомога за однією лікарською спеціальністю, називається спеціалізованою. Лікарня може мати у своєму складі поліклініку (амбулаторію, амбулаторно-профілактичні відділення).
Судами встановлено, що на підставі наказу МВС УРСР від 27.06.1983 року № 0119 виправно-трудова колонія (№ 5) (установа ІН 316/5 УВС Миколаївського облвиконкому) з 01 липня 1983 року перепрофільована в установу виконання покарань для утримання засуджених чоловіків, хворих закритими формами туберкульозу легень з лімітом наповнення - 600 чоловік, у тому числі стаціонару на 100 ліжок, з направленням хворих засуджених на лікування в ВТК №5 зі слідчих ізоляторів і виправно-трудових колоній у відповідності з вимогами наказу МВС УРСР №0230-1980 року та за нарядами медичного управління МВС УРСР.
Переліком спеціалізованих установ та міжобласних лікарень УВП, до яких направляються засуджені, хворі на туберкульоз, затвердженим Наказом МВС України від 11.10.1994 року № 556, установа ІН 316/5 УМВС України в Миколаївській області визначена як спеціалізована установа, в яку направляються на лікування чоловіки, хворі на активну форму туберкульозу, які підлягають триманню на загальному та посиленому режиму ув'язнення та неповнолітні чоловічої статті, хворі на активну форму туберкульозу. Аналогічне визначення установи було зазначено у Переліку, затвердженому наказом МВС України № 836 від 03.12.1996 року.
На підставі наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №165 від 29.11.1999 року «Про введення в дію нових найменувань органів та установ кримінально-виконавчої системи України» установа ІН-316/5 перейменована в Снігурівську виправну колонію управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (№5).
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 02.04.2009 року № 59 Снігурівську виправну колонію № 5 УДДУ у Миколаївській області перейменовано у спеціалізовану туберкульозну лікарню середнього рівня безпеки.
Згідно наказу Державного Департаменту України з питань виконання покарань № 157 від 14.07.2009 року «Про організаційно-штатні посади» введено в дію нове найменування Снігурівська виправна колонія Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (№5) - спеціалізована туберкульозна лікарня середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз), планове наповнення 610 осіб.
Наказом Державної пенітенціарної служби України № 427 від 18.06.2012 року «Про організаційні штатні питання по установах виконання покарань, їх підприємствах та слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби в Миколаївській області» Снігурівська виправна колонія № 5 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (№ 5) реорганізована у Снігурівську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№ 5) й значиться як спеціалізована туберкульозна лікарня, середнього рівня безпеки (для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз).
Таким чином, з липня 1983 року у Снігурівській виправній колонії № 5 утримуються та лікуються засуджені чоловіки, хворі на туберкульоз, у тому числі й на активну форму туберкульозу, тобто фактично установа виконує функції інфекційного закладу охорони здоров'я, призначеного для надання спеціалізованої (вторинної) медичної допомоги засудженим, хворим на туберкульоз, а тому відноситься до інфекційних лікувальних закладів.
Враховуючи, що Снігурівська виправна колонія № 5 Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області є інфекційним закладом в розумінні статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суди дійшли вірного висновку про те, що стаж роботи позивача з 01 липня 1983 року по 01 березня 1995 рік підлягає зарахуванню у подвійному розмірі.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про визнання неправомірним рішення.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя О.Є. Донець