м. Миколаїв
22 лютого 2017 року Справа № 814/2363/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС в Микодаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 194 612, 78 грн., -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС в Микодаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 194 612, 78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із довідкою про стан заборгованості зі сплати податків і зборів від 08.11.2016 р. №2594/9/14-02-17-20 заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб становить 194 612, 78 грн., яка у добровільному порядку не сплачена, на підставі чого позивач звернувся до суду із даним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, жодних пояснень, заперечень проти позову, заяв до суду не надавав. На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Миколаївської міської ради як фізична особа - підприємець 07.11.2006 року НОМЕР_2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 13-14).
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої було складено акт від 12.09.2014 р. №3496/14-02-17-03-НОМЕР_1. На підставі акта перевірки податковою прийнято податкове повідомлення-рішення №0052381703 від 28.10.2014р., яким відповідачу було визначено грошове зобов'язання в розмірі 194 612,78 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Податкове повідомлення - рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржувалось, а відтак на час розгляду справи воно є чинним та вважається узгодженим.
В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виник податковий борг в сумі 194 612, 78 грн.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслану податкову вимогу форми "Ф" від 17.07.2015 року № 1926-25 щодо заборгованості на загальну суму 195 609,37 грн., яка була повернута до податкового органу з відміткою пошти "за закінченням строку зберігання", що підтверджується копією рекомендованої кореспонденції, яка міститься в матеріалах справи (а.с.11).
Відповідно до абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у сумі 194 612, 78 грн. на дату розгляду справи суду не надані. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду довідки про стан заборгованості зі сплати податків та зборів (а.с.6).
Підпунктом 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості, вказана сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.
Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що за ч. 2, 4 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163, КАС України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС в Микодаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 194 612, 78 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) податковий борг в сумі 194 612, 78 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі шістсот дванадцять гривень сімдесят вісім копійок) до Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва