м. Вінниця
03 квітня 2017 р. Справа № 802/142/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Макарової К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_4
до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області форми “р” №0058381305 від 21.12.2016 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, за наслідками проведеної перевірки, результати якої відображені в акті №1279/1305/НОМЕР_1 від 30.11.2016 року (а.с. 8-15), прийнято податкове-повідомлення рішення, яким позивачу збільшено суму податку на доходи фізичних осіб в сумі 151683,10 грн., в тому числі: 121346,48 грн. - основний платіж, 30336,62 грн. - штрафні санкції за не включення до річної податкової декларації за 2015 рік. Таким чином, загальна сума заборгованості за результатами річного декларування за 2015 рік склала 151683,10 грн.
Представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2016 року №0058381305, підтримавши обставини, що наведені у адміністративному позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість висновків, зазначених у акті перевірки №1279/1305/НОМЕР_1 від 30.11.2016 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.
На підставі п.п 78.1.1, 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, відповідно до наказу від 01.11.2016 року №1351 виданого Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС, представником податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи ОСОБА_1, що проживає за адресою вул. Стеценка, б. 46, кв. 71, м. Вінниця за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.
В ході перевірки виявлено порушення правильності визначення загального річного оподатковуваного доходу платника податків - фізичної особи відображеного в податковій декларації, встановлено заниження доходу за 2015 рік в сумі 151683,10 грн., чим порушено пп. “д” пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 та ст.. 176 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що податковим органом сформовано та надіслано запит про надання інформації щодо підтвердження відомостей з Центральної бази даних ДРФО Міністерства доходів і зборів України про дохід у вигляді додаткового блага, а саме, сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням від ПАТ “Дельта Банк” за ознакою 126 протягом 2015 року ( а. с. 55-56 ), по переліку громадян, серед яких і ОСОБА_4. У відповідному запиті було зазначено суму боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором в розмірі 609777,4 грн.
ПАТ “ Дельта Банк ” надав відповідь, якою підтвердив достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів на користь громадян, перелік яких наведений у запиті, що відображені у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за ознакою доходу “126” протягом 2015 року.
Вказані обставини слугували підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0058381305 від 21.12.2016 року про сплату податку на доходи фізичних осіб з яких 121346,48 грн. - основний платіж, 30336,62 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 6). Не погоджуючись з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно п.п. 163.1.1. п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Відповідно до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 21.01.2014 №49 у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що основною ознакою платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Проте, в ході судового розгляду справи, представником позивача зазначено, що 27.03.2008 між ОСОБА_1 та АТ “Сведбанк” укладено кредитний договір №0101/0308/71-043 право вимоги за яким 25.05.2012 перейшли до АТ “Дельтабанк”.
В подальшому, між позивачем та ПАТ “Дельтабанк” укладено додаткову угоду до договору №0101/0308/71-043 від 12.01.2015 №4 згідно з якою, ОСОБА_1 прощено частину боргового зобов'язання в розмірі 38717,04 доларів США за умови перерахування останнім заборгованості за кредитом в сумі 16900, 00 доларів США.
Представник позивача в судовому засіданні також зазначив, що підрозділ 1 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу доповнено п.8 наступного змісту - не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та /або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.
Також, ПК України містить п.п.165.1.59 п.165.1 ст.165, відповідно до яких, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), в редакції Закону №909-VШ від 24.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.01.2016 року.
Стаття 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 визначено, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Суд вважає, що принцип незворотності дії закону в часі, який закріплено ст. 58 Конституції України, повинен бути застосовано в даному випадку, оскільки, спрямовується на поліпшення правового становища фізичної особи, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави.
З огляду на вказані обставини, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд ,
Позов задовольнити.
Податкове повідомлення рішення винесене Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області форми "Р" №0058381305 від 20.12.2016 року визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39476158, м. Вінниця, вул. Костянтина Василенка,21), за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, 21000 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1516,83 гривень (одна тисяча п'ятсот шістнадцять гривень 83 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
Згідно з оригіналом Суддя Секретар