Справа № 761/5205/17
Провадження № 2-з/761/202/2017
про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову
03 квітня 2017 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Осаулов А.А., розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЄ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.
Ухвалою від 16.02.2017 року у вказаній цивільній справі відкрито провадження та призначено до розгляду по суті.
До суду позивачем ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом та заборони вчиняти дії відповідачу щодо всього майна позивача.
Заяву про забезпечення позову мотивована тим, що на підставі вказаного виконавчого листа вже відкрито виконавче провадження згідно постанови державного виконавця Дарницького РВДВС від 04.10.2016 року. Станом на даний час вказаний виконавчий напис оскаржується, що вказує на необхідність задоволення заяви про забезпечення позову у викладеній позивачем редакції.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із ч. 3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається із матеріалів заяви позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом без надання доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Крім того, із матеріалів заяви вбачається, що представник позивача просить шляхом забезпечення цивільного позову, фактично ухвалити рішення в частині заявлених позовних вимог без розгляду справи по суті, що процесуально є не допустимим, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеної заяви про вжиття заходів забезпечення поданого цивільного позову.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 3 цієї ст..152 ЦК України позивачем на час подання вказаної заяви не доведено, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду вказаної цивільної справи.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, , суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 від 27.03.2017 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЄ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: