Справа № 760/14445/14-ц
2-4753/14
10 липня 2014 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Відділ з питань опіки, піклування та усиновлення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні майном, вселення, перевіривши виконання вимог статей 119, 120 ЦПК України,
08 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку та вселення.
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року є власником 1/2 частини будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
Посилається на те, що відповідач не допускає її до користування будинком, змінив замки, виставив охорону, вона не може потрапити на територію будинку, хоча має на меті проживати в будинку, тому просить вселити її до будинку.
Просить суд ухвалити рішення яким:
- заборонити ОСОБА_2 перешкоджати їй у подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження належними їй 1/2 частиною житлового будинку та 1/2 частиною земельної ділянки, розташованими за адресою: АДРЕСА_1;
- вселити її, неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в житловий будинок АДРЕСА_1.
Позовна заява не відповідає вимогам пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, згідно яких повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивач посилається на те, що їй як співвласнику будинку чинять ся перешкоди в користування цим майном.
Разом з тим, у позовній заяві не зазначено жодного доказу на підтвердження вчинення таких дій відповідачем. Також не зазначено доказів, що позивач намагалась потрапити до будинку чи вселитись до нього, проте не змогла цього зробити; зверталась до відповідача для вчинення таких дій, але їй було відмовлено.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Фактично у позовній заяві викладені лише норми права, що регулюють захист права власності, тобто позивач не виклала обставини та не зазначила докази на підтвердження того, що її право на користування (проживання) будинком та земельною ділянкою було порушене.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить заборонити відповідачу перешкоджати їй у подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження спірним майном.
Позивач просить захистити право, яке відповідачем лише може бути порушене в майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Суддя: