Справа №2а-1397
2009 року
01.10.2009 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді Степаненко Ю.А.
при секретарі Васюковій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1 до Мельника Віталія Анатолійовича - інспектора роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
У адміністративному позові ОСОБА_1 вказує, що 02.09.2009 року на її адресу надійшов виклик державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Василівського районного управління юстиції Запорізької області.
03.09.2009 року їй стало відомо від державного виконавця про наявність виконавчого провадження з виконання постанови №АР 084260 від 01.04.2009 року складеної інспектором адміністративної практики роти ДПС № 2 капітаном міліції Мельником В.А. по справі про адміністративне правопорушення.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 31 березня 2009 року о 13 годині 51 хвилині на 325 км автошляху Харків-Сімферополь, вона, керуючи автомобілем марки «Опель» номерний знак НОМЕР_1, рухалася зі швидкістю 112 км/годину, чим перевищила швидкість руху на 22 км/годину та порушила п. 12.6 г. «Правил Дорожнього руху України». Швидкість вимірювалася приладом «Візир» № 0812550.
На думку позивачки, постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню.
Крім того, вона є лише власником автомобіля, право керування транспортними засобами, у неї відсутнє, тобто, вона взагалі не могла ані 31.03.2009 року, ані в інший час керувати своїм автомобілем.
До того правом керування даним автомобілем наділена інша особа - ОСОБА_2, та у вказаний час можливо саме він знаходився в автомобілі або інші треті особи.
Позивачка просить суд поновити строк оскарження постанови №АР 084260 від 01.04.2009 року про адміністративне правопорушення та скасувати зазначену постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивачка та її представник в особі ОСОБА_3. позов підтримали з підстав, викладених у ньому, просять суд його задовольнити. Також вони пояснили,що за кермом автомобіля «Опель» номерний знак НОМЕР_1 31.03.2009 року був чоловік позивачки-ОСОБА_2
В судовому засіданні представник відповідачів в особі Сінченка О.О. заперечує проти задоволення позову в цілому, але не заперечує проти поновлення позивачці строку для оскарження постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності. Також він пояснив, що вимірювач швидкості - радіолокаційний відеозаписуючий "ВИЗИР" призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів, відеозапису та фотозйомки факту порушення Правил дорожнього руху, візуального відображення на екрані монітору, обробки, зберігання та відтворення відеозапису. Вказаний прилад допущений до використання у службовій діяльності підрозділів Державтоінспекції для документування правопорушень у сфері дорожнього руху.
Згідно свідоцтва про визнання № UА -МІ/3-924-2006 від 11.10.2006 року, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий "ВИЗИР", визнаний як засіб вимірювальної техніки. Вказаний прилад зареєстровано у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 31473-06.На кожний прилад, що перебуває у користуванні у підрозділах ДАІ, Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, видано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Діапазон вимірювання швидкості становить від 20 до 250 км/год. Границі абсолютної похибки у стаціонарному режимі - +/- 1 км/год. Границі абсолютної похибки у патрульному режимі - +/- 2 км/год.
Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 №1111, визначено основні форми несення служби та тактичні прийоми, які застосовуються при нагляді за дотриманням учасниками Правил дорожнього руху. Проте, вони не є вичерпними.
В умовах набуття чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", Департаментом ДАІ МВС України з метою якісного документування правопорушень водіями транспортних засобів з допомогою пристроїв фото - відео фіксації були розроблені та направлені для використання у службовій діяльності методичні рекомендації щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості "ВИЗИР" (вих. № 4/3-9839 від 28.11.2008 р.). Вказані рекомендації не суперечать вимогам чинного законодавства та передбачають негласний контроль за швидкісним режимом транспортних засобів. Зазначений варіант несення служби (без зупинки порушників) має на меті виявлення порушників швидкісного режиму. При цьому, прилад розташовується в автомобілі (можливо використання автомобіля без розпізнавальних знаків ДАІ, а працівників ДПС у цивільному одязі). Прилад встановлюється на штативі або спеціальній підставці та проводиться контроль з фіксацією швидкісного режиму транспорту, який рухається в попутному або в зустрічному напрямку.
До роботи із радіолокаційним вимірювачем швидкості "ВИЗИР" допускаються працівники, які вивчили інструкцію з його експлуатації та склали заліки з правил застосування. Перевірка знань цих правил здійснюється щоквартально керівниками підрозділів ДАІ. Працівники, які не склали заліків, до роботи з цим приладом не допускаються. У даному випадку, фіксація порушення була здійснена інспектором ДПС№2-ОСОБА_4, який має належну кваліфікацію.
Про використання спеціального пристрою робляться відповідні записи у журналі обліку роботи технічних засобів вимірювання у порядку, встановленому вищевказаною Інструкцією. У подальшому ця інформація зазначається у постанові про накладення адміністративного стягнення, в т.ч. і серійний номер технічного пристрою. Після використання спеціального пристрою у підрозділі ДАІ здійснюється роздрукування фотозйомки чи відеозапису. Разом з цим, працівник ДАІ, який користувався спеціальним пристроєм, проводить перевірку транспортного засобу за АІПС "Автомобіль", друкує картку обліку його належності та разом з мотивованим рапортом передає матеріали для реєстрації до адміністративної практики підрозділу.
Згідно статті 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
Підставою для винесення постанови є матеріали правопорушення зафіксовані за допомогою працюючих з автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засосами фото - і кінозйомки, відеозапису, детальний рапорт відповідальної за роботою цих приладів особи про дату, місце, час скоєння зафіксованого правопорушення та його суть, а також картка обліку транспортного засобу.
Згідно положень ст.. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до вимог статей 258,276,278 КУпАП працівник адміністративної практики підрозділу вирішує питання про розгляд адміністративної справи та виносить постанову.
Не виноситься постанова та не передаються матеріали в судові органи про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані приладом фотофіксації у разі відсутності чіткого зображення державного номерного знаку на автомобілі, зафіксованому в момент порушення ПДР.
Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення вказаної постанови.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин, виконання постанови про накладання адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила правопорушення.
У разі, якщо вжитими заходами, у встановлений статтею 38 КУпАП строк, особу встановити неможливо, посадовою особою, у якої в провадженні знаходяться вказані матеріали, виноситься мотивований висновок, а провадження в справі підлягає закриттю.
Таким чином, вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивачки винесена на законних підставах та з додержанням норм і вимог чинного адміністративного законодавства.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі слідуючого:
як було встановлено в судовому засіданні та як видно із матеріалів справи, 31 березня 2009 року о 13 годині 51 хвилині на 325 км автошляху Харків-Сімферополь, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Опель» номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 112 км/годину, чим перевищив швидкість руху на 22 км/годину та порушив п. 12.6 г. «Правил Дорожнього руху України». Швидкість вимірювалася приладом «Візир» № 0812550;
постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивачки було винесено Мельником Віталієм Анатолійовичем - капітаном міліції - інспектором роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, після того, як було встановлено, що саме вона є власником автомобіля, яким керував правопорушник 06.04.2009 року;
автомобілем ОСОБА_2 керував на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ, копія якого є у справі, в якому він вказаний, як особа, яка має право керувати даним транспортним засобом;
власником вказаного автомобіля є позивачка, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ, копія якого є у справі,
позивачка не має водійського посвідчення, що підтверджується поясненнями учасників процесу;
згідно розстановки особового складу, копія якої є у справі, Шуміленко О.А. - інспектор роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, на патрульному автомобілі, ніс службу на 325 км. автодороги Харків-Сімферополь, на ділянці, в межах дії дорожнього знаку, який обмежує швидкість руху до 90 км/год, з використанням для виявлення правопорушень вимірювача швидкості - радіолокаційного відеозаписуючого "ВИЗИРУ", що підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення, копія якої є в матеріалах справи, фотознімком, який є у справі, поясненнями представника відповідачів та свідка ОСОБА_4.;
Шуміленко О.А. був допущений до роботи із радіолокаційним вимірювачем швидкості "ВИЗИР", оскільки склав залік з правил його застосування, що підтверджується відомістю прийняття заліків, копія якої є у справі;
згідно Свідоцтва про визнання-затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/3-924-2006 від 11.10.2006 року, виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, копія якого є у справі, вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий "ВИЗИР", визнаний як засіб вимірювальної техніки. Вказаний прилад зареєстровано у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 31473-06;
прилад, який було використано в даному випадку, а саме: вимірювач швидкості відеозаписуючий «ВИЗИР» №0812550, який перебуває у користуванні ДПС№2, Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів, видано Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, копія якого є у справі. Він має діапазон вимірювання швидкості від 20 до 250 км/год., границі абсолютної похибки у стаціонарному режимі - +/- 1 км/год., границі абсолютної похибки у патрульному режимі - +/- 2 км/год;
відповідно до керівництва по експлуатації «ВИЗИРУ» та методики його повірки, цей прилад працює у двох режимах, а саме: у стаціонарному та патрульному.
Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України 10.10.2001 року №1306 зі змінами, дорожній знак 3.29. передбачає обмеження максимальної швидкості; забороняється рух зі швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. Табличка 7.2.2. до дорожнього знаку, вказує на зону дії забороненого знаку.
П.12.6.г Правил передбачає обмеження максимальної швидкості руху автомобіля, у тому числі, до 90 км/год;
Відповідно до Закону України "Про міліцію", звання Мельника Віталія Анатолійовича - інспектора роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області - капітан міліції, яким складено постанову, яка є предметом позову, є спеціальним званням.
Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженою наказом МВС України 13.11.2006 року №1111, передбачено основні напрямки і порядок роботи працівників дорожньо-патрульної служби, що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, заходи щодо профілактики аварійності, процедуру оформлення дорожньо-транспортних пригод та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з патрульною службою МВС України.
Згідно статті 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин, виконання постанови про накладання адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила правопорушення.
Ст.122 ч.1 КУпАП передбачає, зокрема, накладення на водіїв транспортних засобів штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять км. на годину.
Відповідно до ст.222 КУпАП, працівники органів внутрішніх справ (у тому числі ДПС) мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі, ст.122 ч.1 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст..276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 КУпАП, може розглядатися, у тому числі, за місцем його вчинення.
Згідно положень ст.. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно положень ст.. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених ст..258 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст..258 КУпАП, не складається протокол про адміністративне правопорушення у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-і кіно-зйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису та й постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення вказаної постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст..283 КУпАП.
Відповідно до ст..288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Ст.289 КУпАП передбачає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу..
Відповідно до ст..100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до таких висновків:
-в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт вчинення 31.03.2009 року о 13-51 годині на 325 км. автодороги Харків-Сімферополь, на ділянці автодороги, в межах дії дорожнього знаку, який обмежує швидкість руху до 90 км/год, водієм -ОСОБА_2, під час керування автомобілем марки «Опель» номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачці, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП;
- заперечення позивачки та її представника проти цього факту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому суд критично відноситься до них;
- інспектор ДПС ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Василівського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Шуміленко О.А., в момент правопорушення знаходився на службі по нагляду за дорожнім рухом транспорту і пішоходів на 325 км. автодороги Харків-Сімферополь та виконував свої професійні обов'язки, відповідно до вимог Закону України "Про міліцію", Правил дорожнього руху, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, КУпАП та інших законодавчих актів. При цьому, ним, на законних підставах, використовувався вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписуючий "ВИЗИР" №0812550, оскільки цей прилад визнаний як засіб вимірювальної техніки, він зареєстрований у Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, перебуває у користуванні ДПС№2, на нього Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів видано Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Крім того, судом було встановлено, що позивачка отримала копію постанови, яка є предметом позову, тільки 02.09.2009 року, доказів, які б спростовували даний факт відповідач суду не надав. Після отримання постанови позивачка не звернулася протягом десяти днів до органу (посадової особи), що виніс постанову про накладення на неї адміністративного стягнення, та не повідомила про те, що правопорушення було скоєне не нею, а іншою особою. Крім того, на час отримання позивачкою постанови, сплив строк її оскарження. Позивачка просить суд поновити їй цей строк посилаючись на поважні причини його пропуску. Представник відповідачів не заперечує проти поновлення цього строку, а тому суд, вважає, що строк оскарження постанови позивачкою було пропущено з поважних причин та вважає можливим його поновити.
Також, суд вважає, що постанова, про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, яка є предметом позову, має бути скасована, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивачки, закрита, оскільки судом встановлено, що за кермом автомобіля, який належить позивачці був її чоловік - ОСОБА_2, а отже, в її діях відсутній склад правопорушення.
Судові витрати, відповідно до ст..94 КАС України, суд вважає необхідним віднести за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою КМ України 10.10.2001 року №1306 зі змінами, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженою наказом МВС України 13.11.2006 року №1111, Законом України "Про міліцію", ст.ст.23, 24, 27, 122, 222, 245, 246, 247, 248, 249, 251, 252, 254,258, 268, 276, 277-280, 283-289 КУпАП, ст.ст.2,4,6,7,8,9,10, 11,12,17,69,70, 71, 94,100, 158-163, 167, КАС України, суд, -
Позов-задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Визнати постанову про адміністративне правопорушення, винесену 01.04.2009 року інспектором адміністративної практики роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області - капітаном міліції Мельником Віталієм Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП -незаконною та скасувати.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за фактом правопорушення, яке сталося 31.03.2009 року на 325 км. автодороги Харків-Сімферопіль.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд Запорізької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василівського
Районного суду Ю.А.Степаненко