Справа №2а-1281
2009 року
13 жовтня 2009 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Нікандрової С.О.
при секретарі Рудник Ю.С.
за участю:
прокурора Бовда Д.С.
позивача ОСОБА_1 .
представника відповідача ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату середньої вартості санаторно-курортного лікування за 2005-2006 роки, 2007-2008 роки, -
До суду звернувся ОСОБА_1 . з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації, у якому зазначив, що він має статус інваліда війни, згідно зі ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни мають право на безоплатне позачергове щорічне санаторно-курортне лікування з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу та назад. За бажанням інвалідів замість путівки до санаторію, профілакторію або будинку відпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди війни І-ІІ груп - у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни ІІІ групи - 75 відсотків середньої вартості путівки. Позивач на протязі останніх чотирьох років не одержував путівку до санаторію. В квітні 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування, на що відповідач нарахував і виплатив йому компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку за 2007-2008 роки в сумі 250 грн. Позивач вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення щодо невиплати йому компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку за 2005-2006 роки і виплату зазначеної компенсації за 2007-2008 роки в сумі 250 грн. є неправомірними. Враховуючи викладене, позивач відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2005 року по 09.07.2007 року, визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації та здійснити перерахунок та виплату компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку за 2005-2006 роки і за 2007-2008 роки в розмірі середньої вартості путівки санаторно-курортного лікування.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 . позов підтримав з підстав, викладених в ньому.
Представник відповідача ОСОБА_2 . проти позову заперечив, вважає, що в діях відповідача не має протиправності, оскільки Управління діяло в порядку, передбаченому діючим законодавством. Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни передбачено безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. За бажанням інвалідів замість путівки до санаторію, профілакторію або будинку відпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни III групи - 75 процентів середньої вартості путівки. За 2007-2008 роки позивачу виплачена компенсація за невикористану путівку в розмірі 250 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати деяким категоріям інвалідів грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування» від 17.06.2004 року №785. Протягом 2005-2006 років звернень до Управління від ОСОБА_1 . з приводу компенсації замість путівки не надходило і відповідно зазначена компенсація йому не призначалася. Середня вартість путівки для виплати санаторно-курортної путівки встановлена в межах обсягу бюджетних коштів.
Вислухавши пояснення позивача, прокурора, представника відповідача, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» /до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007р./ інвалідам війни передбачено безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. За бажанням інвалідів замість путівки до санаторію, профілакторію або будинку відпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни III групи - 75 процентів середньої вартості путівки.
Підпунктом 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким інвалідам війни передбачено безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, суд вважає, що при вирішенні питання про розмір компенсації санаторно-курортного лікування необхідно керуватися ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою встановлена грошова компенсація для інвалідів війни I-II груп у розмірі середньої вартості путівки.
Одночасно з тим, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не визначені розміри середньої вартості санаторно-курортної путівки.
Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку регулюється Порядком виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року №785.
Відповідно до п.2 Порядку виплати грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку деяким категоріям громадян грошова компенсація виплачується інвалідам війни за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Грошова компенсація інвалідам І - ІІ груп виплачується в розмірі 100 відсотків середньої вартості путівки.
Згідно п.7 Порядку виплати грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку деяким категоріям громадян середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Мінпраці за поданням Фонду соціального захисту інвалідів та погодженням з Мінфіном щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України про державний бюджет на поточний рік.
Відповідно до п.6 Порядку виплати грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку деяким категоріям громадян грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
На підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 20.02.2008 року №53 встановлена середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування в сумі 250 грн.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 . перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації з 15.04.2004 року як інвалід війни ІІ групи, з 14.08.2007 року як інвалід війни І групи, що надає йому права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На підставі заяви позивача Управлінням праці та соціального захисту населення за 2007-2008 роки йому нарахована і виплачена компенсація за невикористану санаторно-курортну путівку в розмірі 250 грн. Інших звернень до Управління від ОСОБА_1 . з приводу компенсації замість путівки не надходило, тому компенсація за 2005-2006 роки йому не призначалася.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 . про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної адміністрації неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату середньої вартості санаторно-курортного лікування за 2005-2006 роки, 2007-2008 роки не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем вищезазначені виплати позивачу проведені у порядку встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Порядком виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року №785.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати відносяться на держави.
Керуючись ст.ст.2,13,17,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розділом ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», р ішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Порядком виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року №785, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.02.2008 року №53, ст.ст.11, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату середньої вартості санаторно-курортного лікування за 2005-2006 роки, 2007-2008 роки - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дати її проголошення і поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова складена і підписана в повному обсязі 16 жовтня 2009 року.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О.Нікандрова