9 вересня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» в особі філії Закарпатське регіональне управління закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 1 червня 2009 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» в особі філії Закарпатське регіональне управління закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб, зареєстрованих у заставному майні,
Позивач ЗАТ КБ «Правт банк» в особі філії Закарпатське регіональне управління ЗАТ КБ «Приват банк» подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 1 червня 2009 року, яким у позові ЗАТ КБ «Приват банк» в особі філії Закарпатське регіональне управління ЗАТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб, зареєстрованих у заставному майні - відмовлено.
У скарзі апелянт просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У судовому засіданні представник апелянта ЗАТ КБ «Приват банк» в особі філії Закарпатського регіонального управління ЗАТ КБ «Приват банк» Переста С.М. апеляційну скаргу підтримала.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому її неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2005 року між сторонами був укладений кредитний договір МКZ0GК00000191, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді невідновлювальної лінії у розмірі 49050,00 євро, у тому числі 45000 євро на купівлю нерухомості, 4050,00 євро на оплату страхових платежів строком до 20.07.2015 року зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 0,84% місячних на залишок суми заборгованості та щомісячної комісії у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту (за винятком суми кредиту, що надається для оплати страхових платежів). Згідно п.4.1 кредитного договору при порушенні позичальником термінів сплати відсотків банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки платежу.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами 21.07.2005 року був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідачка надала в заставу належне їй нерухоме майно - житловий будинок з приналежними до нього спорудами та прибудовами, який знаходиться в АДРЕСА_1.
В порушення умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконала, внаслідок чого станом на 22.01.2009 року її заборгованість за вказаним кредитним договором склала 710 869,70 грн., що складається з 44 145,64 євро - суми кредиту, 14 054,44 євро - відсотків, 2 592,00 євро - щомісячної комісії та 10 718,95 євро - пені.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.19.8.2 договору іпотеки від 21.07.2005 року у разі порушення іпотекодавцем обов'язків за цим договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань зі сплати кредиту та (або) відсотків, винагород, а в разі не виконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази про надіслання позивачем письмової вимоги про усунення порушення у встановлений строк, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, одержання такої вимоги відповідачкою, що вказувало б на невиконання нею зазначеної вимоги і право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім цього, згідно п.2.3.2 кредитного договору від 21.07.2005 року позивач має право витребувати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії та відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом напрямку відповідного повідомлення.
Однак, в матеріалах справи також відсутні докази про направлення позивачем відповідачці відповідного повідомлення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання позивачем встановленого порядку повідомлення боржника про усунення порушення, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання надісланої вимоги, у зв'язку з чим відповідачка була позбавлена можливості у добровільному порядку усунути порушення, пов'язані із невиконанням зобов'язань за кредитним договором, а тому відмовив позивачу у задоволенні позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга позивача відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» в особі філії Закарпатське регіональне управління закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 1 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :