ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
3 листопада 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - Гошовського Г.М.,
суддів - Марчука О.П., Мишинчук Н.С.,
прокурора - Сочки І.І. , представника потерпілого - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією потерпілого Гончарука Р.В. на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 4 вересня 2009 року.
Цією постановою кримінальну справу, порушену проти ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України провадженням закрито на підставі ст. 1 п «в» Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.
Зі скарги, поданої до суду в порядку ст. 27 КПК України потерпілим ОСОБА_3 вбачається, що 6 липня 2007 року на подвір'ї біля АДРЕСА_1 під час розмови між ним, іншими особами та обвинуваченим ОСОБА_2, останній на грунті неприязних відносин вистрелив у нього з пістолету марки «ПМР» п'ять разів, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження.
Закриваючи провадження у справі на підставі ст. 1 п «в» Закону України «Про амністію», суд в постанові зазначив, що ОСОБА_2 просив застосувати до нього акт амністії, оскільки має двох неповнолітніх дітей, злочин у вчиненні якого він обвинувачується не є тяжким.
В апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду й постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Вважає, що суд в порушення вимог ст. 282 КПК України закрив цю справу, а повинен був розглянути справу по суті, визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначити покарання і лише тоді застосовувати Закон України «Про амністію» в частині відбуття покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення судового рішення без зміни, прохання представника потерпілого про підтримання вимог апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2 підпадає під дію ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, як особа, що обвинувачується у вчиненні злочину, який не є тяжким, має на утриманні неповнолітніх дітей, а тому підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Посилання потерпілого в апеляції про неможливість закриття справи внаслідок акту амністії щодо особи, яка не визнала свою вину, не може бути взято до уваги, оскільки закон не вимагає від особи визнання вини при закритті справи внаслідок акту амністії.
Твердження в апеляції про те, що суд повинен був розглянути справу, визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, призначити покарання і тільки після цього застосовувати Закон України «Про амністію» не узгоджується з положенням ст. 6 цього Закону. Відповідно до цієї норми особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону і кримінальні справи стосовно яких не розглянуті судами, звільняються від кримінальної відповідальності, а не тільки від покарання.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
апеляцію залишити без задоволення, постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 4 вересня 2009 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий: Судді: