Справа № 755/868/17
"07" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участі секретаря Гноілек М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із позовом в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 38 704,24 грн. та судовий збір.
Вимоги мотивує тим, що 10.09.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 001/17950/07 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток, відповідно до умов якого банк відкрив картковий рахунок і видав відповідачу платіжну картку «Visa Classic» із встановленим кредитним лімітом в розмірі 75 000,00 грн.
Банк свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного договору виконав в повному обсязі.
Проте, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 24.11.2016 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 38 704,24 грн.
24 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу № 24/12/14/1, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право грошової вимоги за договором № 001/17950/07 від 10.09.2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву у якій просить суд провести розгляд справи у його відсутності, у заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи, 10.09.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 001/17950/07 про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних), за умовами якого встановлено кредитний ліміт у розмірі 75 000,00 грн. зі строком користування коштами 1 461 календарний день (надалі по тексту - кредитний договір, а.с. 5-5 зв).
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 2.6.1 кредитного договору обумовлено, що якщо не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення терміну дії кредитної лінії жодна із сторін в установленому договором порядку не заявить про припинення строку дії кредитної лінії, термін дії кредитної лінії продовжується на той же строк і на тих же умовах.
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3.3.1. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується вчасно та в повному обсязі погашати банку суму боргових зобов'язань, але не менше суми мінімального платежу з урахуванням вимоги п. 5.5.1 цього договору.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 24.11.2016 року виникла заборгованість у розмірі 38 704,24 грн.
24 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк», як клієнтом, та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 24/12/14/1 (а.с. 12-15).
Відповідно до п. 1.1. договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно витягу з Акту приймання-передачі реєстру боржників від 22.12.2014 року до договору факторингу № 22/12/14/1 від 22.12.2014 року до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за кредитним договором № 001/17950/07 від 10.09.2007 року укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 на суму заборгованості 38 704 грн. 24 коп. (а.с. 16).
ТОВ «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА» на адресу ОСОБА_1 надсилало повідомлення від 31 березня 2015 року з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором, яка відповідачем виконана не була (а.с. 10).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У спростування зазначеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.
Отже, за викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір в дохід держави в сумі 1 378 грн. (а.с. 3).
Керуючись ст. ст. 11, 16, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 629, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 169, 208, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором № 001/17950/07 від 10.09.2007 р. станом на 24.11.2016 року у розмірі 38 704 грн. 24 коп. та судовий збір в сумі 1 378 грн., а всього суму 40 082 (сорок тисяч вісімдесят дві) грн. 24 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дніпровського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя