номер провадження справи 18/13/17
29.03.2017 Справа № 908/213/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ілта Оріджинейшн” (04073, місто Київ, пр. Московський, 9, корп. 3-В, офіс 703)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Балтикус Трейд” (69095, місто Запоріжжя, пр. Соборний, 150-А, кімн. 23)
про стягнення 6985609,55 грн. боргу за договором № 2610/15-2 від 26.10.2015 р.
Суддя Носівець В.В.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 25.01.2017 р.;
від відповідача: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 03.02.2017 р. звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ілта Оріджинейшн” з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Балтикус Трейд” про стягнення 6985609,55 грн. основного боргу за договором № 2610/15-2 від 26.10.2015 р.
Ухвалою суду від 06.02.2017 року порушено провадження у справі № 908/213/17, присвоєно справі номер провадження 18/13/17, судове засідання призначене на 01 березня 2017 року. Ухвалою від 01.03.2017 р., на підставі ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 29.03.2017 р.
Справу розглянуто 29.03.2017 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимог з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 2610/15-2 від 26.10.2015 р. позивач згідно з видатковими накладними №№ 49, 50 від 05.11.2015 р., № 51 від 06.11.2015 р., № 63 від 30.11.2015 р., № 67 від 09.12.2015 р. передав відповідачу товар, вартість якого склала 14682799,05 грн. Відповідач оплатив лише частину отриманого товару, здійснивши декілька платежів. Станом на 20.12.2016 р. позивач мав заборгованість перед відповідачем в сумі 319 976 грн., яка виникла за договором купівлі-продажу № 1111/15-1 від 11.11.2015 р. Відповідно до положень ст. 601 ЦК України позивач направив відповідачу заяву про припинення вказаного зобов'язання зарахуванням однорідних зустрічних вимог, внаслідок чого заборгованість відповідача, яка залишилася несплаченою, складає 6985609,55 грн. На підставі ст.ст. 16, 526, 610, 612, 629, 691, 692, 901, 903 ЦК України позивач просив позов задовольнити та стягнути зазначену суму боргу.
Відповідач у судові засідання не з'явився, позовні вимоги не спростував, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не надав, причину неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69095, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будунок 150-А, кімната 23.
Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвала суду від 06.02.2017 р. про порушення провадження у справі, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, повернулась до суду з відміткою пошти: “через незапит”, тому з урахуванням обставин справи, вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи. Оскільки всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 29.03.2017 року за відсутності представника відповідача.
Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта Трейдінг» (постачальник, ідентифікаційний номер 39407655) та товариством з обмеженою відповідальністю «Балтикус Трейд» (покупець, відповідач) 26.10.2015 р. укладено договір купівлі-продажу № 2610/15-2, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця врожай зернових культур українського походження врожаю 2015 року (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (п. 1.1).
Відповідно до протоколу № 1/16 від 22.04.2016 р. загальних зборів учасників ТОВ «Ілта Тренінг», ідентифікаційний код 39407655, вирішено: змінити найменування на товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта Оріджинейшн»; внести зміни до установчих документів; затвердити нову редакцію Статуту; здійснити державну реєстрацію відповідних змін. Згідно з витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 27.04.2016 р. здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів щодо зміни найменування юридичної особи ТОВ «Ілта Оріджинейшн» (позивач, постачальник за договором).
В пунктах 2.1 - 2.3 договору купівлі-продажу визначено, що одиницею виміру товару, що поставляється, є метрична тонна (мт). Товар поставляється партіями протягом періоду, вказаного в специфікаціях. Кількість та залікова вага, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється згідно цього договору, визначаються в специфікаціях, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід'ємними частинами договору. Строк та місце поставки кожної окремої партії товару зазначається у специфікаціях. Датою поставки та виникнення права власності вважається дата переоформлення товару на і'мя покупця за складським документом на сертифікованому елеваторі (п.п. 3.2 - 3.4).
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом строку зазначеного в специфікаціях до цього договору та після останньої з наступних подій: поставка товару; визначення його якості і залікової ваги; пред'явлення постачальником рахунку-фактури; передача покупцю документів, зазначених в п. 5.1 договору.
Згідно з п. 5.1 постачальник зобов'язується передати одночасно з товаром наступні документи: 1) оригінал складського документу (складської квитанції та/або складського свідоцтва) на товар, оформлений на і'мя покупця; 2) оригінал картки аналізу зерна, що видана елеватором; 3) оригінал видаткової накладної; 4) оригінал податкової накладної на товар.
В пункті 9.1 визначено, що договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків та поставки товару - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Судом встановлено, що 29.10.2015 р., 30.10.2015 р., 02.11.2015 р. та 01.12.2015 р. сторонами підписано та скріплено печатками специфікації №№ 1-4 до договору купівлі-продажу, в яких визначено найменування, показники якості, кількість, ціну та загальну вартість окремої партії товару, умови (строк) та місце поставки, терміни оплати за кожною специфікацією. Так, за специфікаціями № 1 від 29.10.2015р., № 2 від 30.10.2015 р. оплата товару встановлена протягом 10 банківських днів, за специфікаціями № 3 від 01.11.2015 р., № 4 від 01.12.2015 р. - протягом 3 банківських днів згідно з п. 4.1 договору. Специфікації набрали чинності з моменту їх підписання і є невід'ємними частинами договору.
На виконання умов договору купівлі-продажу № 2610/15-2 згідно з видатковими накладними: № 49 від 05.11.2015 р. на суму 1800000 грн., № 50 від 05.11.2015 р. на суму 1800000 грн., № 51 від 05.11.2015 р. на суму 3794080 грн., № 63 від 30.11.2015 р. на суму 5735918,25 грн., № 67 від 09.12.2015 р. на суму 1552800 грн., позивач передав, а відповідач прийняв обумовлений в специфікаціях товар. Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками. Загальна вартість переданого і прийнятого товару за цими накладними склала 14682799,05 грн.
В період з 07.12.2015 р. по 24.02.2016 р. відповідач здійснив часткові оплати за отриманий товар на загальну суму 7337213,50 грн., що підтверджується банківськими виписками за особовим рахунком позивача. Несплаченою залишилася сума 7305585,55 грн.
Позивач на підставі ст. 601 ЦК України направив відповідачу заяву вих. № 20/12-1 від 20.12.2016 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму заборгованості в розмірі 319976 грн., яку він мав перед відповідачем за договором купівлі-продажу № 1111/15-1 від 11.11.2015 р. В заяві зазначено, що внаслідок цього заборгованість ТОВ «Балтикус Трейдінг» зменшена до 6985609,55 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач зобов'язання щодо перерахування 6985609,55 грн. заборгованості не виконав, ТОВ «Ілта Оріджинейшн» звернулося до господарського суду з позовом.
Згідно з ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору - є договір.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Главою 50 Цивільного кодексу України визначено положення щодо припинення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом вказаної правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, що означає однорідність підстав виникнення зобов'язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом, зокрема - можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню. Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є ясність вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язань, його змісту, умов виконання тощо.
Із заяви позивача вих. № 20/12-1 від 20.12.2016 р. вбачається, що ним заявлено про зарахування зустрічних вимог на підставі договору купівлі-продажу № 1111/15-1 від 11.11.2015 р. на суму 319976 грн., з метою припинення зобов'язань ТОВ «Ілта Оріджинейшн» перед ТОВ «Балтикус Трейд» на вказану суму.
Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Балтикус Трейд» (постачальник) зобов'язався передати у власність ТОВ «Ілта Трейдінг» (покупець) врожай зернових культур українського походження врожаю 2015 року, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору. Зі змісту цього договору слідує, що він укладений між тими ж сторонами, має однакову правову природу з договором №2610/15-2 від 26.10.2015 р. (купівля-продаж), за своїми умовами договори є аналогічними, з тією відмінністю, що покупець та постачальник (кредитор і боржник) помінялися навпаки.
Слід зазначити, що позивачем не надано доказів щодо наявності усіх необхідних умов для проведення зарахування зустрічних вимог, на підставі яких можна стверджувати про припинення зобов'язань зарахуванням та відсутність спору між сторонами з цього приводу. Такими доказами може бути підписаний двосторонній акт звірки взаєморозрахунків, листи відповідача, інші документи, які б свідчили про відсутність заперечень відповідача щодо проведення такого зарахування.
Як встановлено судом, позивач здійснив поставку товару за договром на загальну суму 14682799,05 грн., який частково оплачений відповідачем в розмірі 7337213,50 грн., внаслідок чого його заборгованість склала 7305585,55 грн. Позивач вважає, що на підставі вищевказаної заяви сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 319 976 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем на даний час складає 6985609,55 грн., яку він просить стягнути.
Вирішуючи спір, суд враховує, що зменшення позивачем розміру заборгованості на суму 319 976 грн., зобов'язання щодо сплати якої він вважає припиненим зарахуванням, та пред'явлення до стягнення основного боргу без врахування цієї суми, є правом позивача, не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача.
Відповідач своїм правом явки до суду не скористався, факт наявності заявленої до стягнення заборгованості не спростував. Доказів перерахування позивачу заборгованості у сумі 6985609,55 грн. суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 6985609,55 грн. основного боргу основані на договорі, підтверджено відповідними доказами, відповідають вимогам законодавства і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю “Балтикус Трейд” (69095, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 150-А, кімн. 23, ідентифікаційний код 39534874) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ілта Оріджинейшн” (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 3-В, офіс 703, ідентифікаційний код 39407655) 6985609,55 грн. (шість мільйонів дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч шістсот дев'ять грн. 55 коп.) основного боргу, 104784,14 грн. (сто чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири грн. 14 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 04 квітня 2017 р.
Суддя В.В.Носівець