28 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження № 12015100040015941 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гуляйполе, Запорізької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року,
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_7
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначено їй покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишено без змін - у виді домашнього арешту.
Стягнуто з ОСОБА_5 , 06 вересня 1979 року, на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів для проведення дактилоскопічних експертиз: № 7/д, від 25 листопада 2015 року у розмірі 491 грн. 04 коп., №9/д від 19листопада 2015 року у розмірі 491 грн. 04 коп., №11/д від 17листопада 2015 року у розмірі 491 грн. 04 коп., а всього на загальну суму 1473 грн. 12 коп.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, просить вирок суду скасувати та закрити провадження у справі.
Вирок суду вважає незаконним та необрунтованим. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту судового розгляду.
Вказує на те, що згідно показань потерпілої ОСОБА_8 підставою для затримання обвинуваченої ОСОБА_5 було наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212-13 КУпАП, однак поза увагою суду залишився протокол КИ №0011747 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.212-13 КУпАП та постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2015 року, відповідно до якої в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, копії яких захисник просив долучити до матеріалів кримінального провадження.
Крім того зазначає про необґрунтовану відмову суду у задоволенні клопотання сторони захисту про допит свідка ОСОБА_9 , яка здійснювала затримання обвинуваченої ОСОБА_5 08.10.2016 року. Допит вказаного свідка мав істотне значення для встановлення обставин затримання ОСОБА_5 та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, зокрема наявності в її діях умислу на заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень.
Також вказує, що у відповідності до матеріалів кримінального провадження допит потерпілої ОСОБА_8 після затримання обвинуваченої ОСОБА_5 здійснено 20.10.2015 року у приміщенні Дніпровського районного Управління національної поліції у м. Києві та закінчено о 07 год. 20 хв., де потерпіла вказує про нанесення їй обвинуваченою ударів по голові та саден на фаланзі руки, а відповідно до довідок №7298 та № 8222 від 20.10.2015 року, виданих Міською клінічною лікарнею швидкої допомоги, потерпіла вже в 07 год. 25 хв. звернулась за медичною допомогою. Крім того, у висновках №3025 від 21 жовтня 2015 року, №2408/е від 11 січня 2016 року відсутня інформація щодо часу утворення вказаних ушкоджень, тобто у висновках експерта, на думку захисника, вказано на ймовірність утворення ушкоджень раніше затримання ОСОБА_5 .
Крім того захисник зазначає, що у матеріалах кримінального провадження міститься протокол допиту підозрюваної, згідно якого ОСОБА_5 допитали в якості підозрюваної щодо обставин вчиненого нею злочину о 13 год. 55 хв. 21 жовтня 2015 року, тобто до повідомлення особі про підозру, що є порушенням процесуального кримінального закону України.
Згідно із вироком суду, 20 жовтня 2015 року близько 01 години 50 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 8, разом з невстановленою досудовим слідством особою, здійснювали розклеювання листівок щодо кандидата в депутати до Київської міської ради від партії «Солідарність» по виборчому округу №51 - ОСОБА_10 , які принижували політичний авторитет останнього, а саме: містили інформацію провокаційного характеру щодо його політичної діяльності. Під час цього ОСОБА_5 та невстановлена досудовим слідством особа були поміченими політичними прихильниками ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , а тому ОСОБА_13 повідомив по мобільному телефону про факт розклеювання таких листівок на спецлінію «102».
Обвинувачена ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 в судові засідання не з'являлися, хоча неодноразово повідомлялися у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи, відтак розгляд апеляційної скарги проведено у їх відсутність.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченої, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення виходячи з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків за наведених у вироку обставин відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно досліджено, належно оцінено судом та детально викладені у вироку.
На підтвердження встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано послався на:
показання потерпілої ОСОБА_8 яка пояснила, що на момент вчинення даного кримінального правопорушення працювала інспектором патрульної служби управління патрульної служби МВС України в м. Києві. 20 жовтня 2015 року разом з інспектором ОСОБА_14 перебувала на чергуванні по охороні громадського порядку на території Дніпровського району м. Києва. Близько опівночі, від чергового отримали повідомлення про те, що двоє невідомих людей, перебуваючи на вул. Будівельників, в м. Києві, здійснюють розклеювання агітаційних листівок провокаційного характеру щодо одного з кандидатів в депутати Київської міської ради. Прибувши на місце виклику, побачили чоловіка та жінку, які при їх появі почали тікати з метою зникнення з місця події. Вона почала переслідувати жінку, а її напарник чоловіка, при цьому вигукнувши в адресу останніх, що вони є співробітниками поліції. Коли вона наздогнала обвинувачену ОСОБА_5 , остання розвернулась до неї обличчям та почала наносити їй удари руками в область обличчя, а вона в свою чергу намагалася прикритись руками від її ударів, після чого обвинувачена знову почала тікати, однак невдовзі була затримана;
показання свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що 20 жовтня 2015 року близько 02 години 00 хвилин, напередодні виборів до Київської міської ради, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , як прихильники кандидата в депутати ОСОБА_10 , здійснювали огляд вулиць, розташованих в Дніпровському районі м. Києва на предмет порушення виборчого законодавства України. В цей час, на вулиці Будівельників, в м. Києві, побачили чоловіка та жінку, які здійснювали розклеювання агітаційних листівок провокаційного характеру, щодо кандидата в депутати Київської міської ради ОСОБА_10 та викликали працівників поліції, по прибуттю та наближенню яких чоловіка та жінка почали тікати. Працівники поліції переслідували чоловіка та жінку. А коли наздогнали обвинувачену вона почала чинила опір працівнику поліції ОСОБА_8 під час затримання, а саме намагалась вирватися, розмахуючи при цьому руками. Чоловіка, який був разом з обвинуваченою та розклеював листівки наздогнати не вдалося;
показання свідка ОСОБА_12 , згідно яких 20 жовтня 2015 року близько 02 години 00 хвилин, напередодні виборів до Київської міської ради, він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , як прихильники кандидата в депутати ОСОБА_10 , здійснювали огляд вулиць розташованих в Дніпровському районі м. Києва на предмет порушення виборчого законодавства України. В цей час, перебуваючи біля кінотеатру «Ленінград», в м. Києві, вони побачили чоловіка та жінку, схожу на обвинувачену ОСОБА_5 , які здійснювали розклеювання агітаційних листівок провокаційного характеру, щодо кандидата в депутати Київської міської ради ОСОБА_10 та викликали працівників поліції, по прибуттю яких вказані чоловік та жінка почали тікати, при цьому хтось із них бризнув йому в очі з балончику сльозогінним газом в область обличчя. Працівники поліції почали їх наздоганяти, а він залишився на місці, оскільки внаслідок отримання струму газу в область обличчя не міг бачити що відбувається. Як відбувалось затримання ОСОБА_5 не бачив;
показання свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що працює інспектором в Управлінні патрульної поліції в м. Києві. 20 жовтня 2015 року він разом з інспектором ОСОБА_8 перебував на чергуванні з охорони громадського порядку на території Дніпровського району м. Києва. Близько 02 години 00 хвилин, отримали від чергового повідомлення про те, що двоє невідомих людей на вул. Будівельників, в м. Києві, здійснюють розклеювання агітаційних листівок провокаційного характеру, щодо одного з кандидатів в депутати Київської міської ради. Прибувши на місце виклику до них підійшли заявники та вказали на чоловіка та жінку, які при їх появі почали тікати. Вони переслідували даного чоловіка та жінку, повідомивши, що вони є співробітниками поліції. В цей час чоловік розвернувся та розпилив газ з газового балончику в їхній бік. Зупинившись на деякий час, вони продовжили переслідування. Він в свою чергу намагався затримати чоловіка, а обвинувачену ОСОБА_5 намагалася затримати ОСОБА_8 . В ході затримання обвинувачена чинила опір та намагалась вирватися. Він в свою чергу намагався затримати чоловіка, однак йому вдалося зникнути;
дані протоколу огляду місця події та ілюстративних таблиць, від 20 жовтня 2015 року, згідно яких на земельній ділянці з асфальтним покриттям поруч з якою знаходиться багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_3 , працівники поліції в присутності понятих виявили та вилучили металеву ємність (газовий балончик), який зверху має чорний ковпачок з червоною кнопкою, на даному балончику виконано надпис «Терен 4». Під час обробки даного балончика дактилоскопічним порошком було виявлено два сліди папілярних узорів. Також на відстані близько 10 метрів виявлено поліетиленовий пакет синього кольору, з написом «Краща мода, краща якість, краща ціна», в середині якого знаходились 4 флакони клею «ПВА», об'ємом 200 мл. кожний, 65 агітаційних листівок синього кольору, поліетиленовий пакет з написом «BMW», 4 аркуші формату А4 на яких вказані адреси, 2 аркуші формату А4, на яких надруковані карти місцевості. Крім того з флакону клею «ПВА» було вилучено 3 сліди папілярних узорів (т.1 а.с.161-168);
дані висновку експерта №3025 від 21 жовтня 2015 року, згідно якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 , 1984 року народження, виявлено: садна - на долонній поверхні проксимальної фаланги 2-го пальця лівої кисті, тильній поверхні проксимальної фаланг 2-3 пальців лівої кисті. Вказані ушкодження спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитись 20 жовтня 2015 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я);
дані довідок №7298 та «8222 від 20 жовтня 2015 року, виданих ОСОБА_8 , згідно яких вона дійсно 20 жовтня 2015 року перебувала в Міській клінічній лікарні швидкої допомоги внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень;
дані висновку експерта №2408/е від 11 січня 2016 року, при судово-медичній експертизі за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12015100040015941 від 20 жовтня 2015 року, згідно якого характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , відомі часові дані, обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворились від (за рахунок ковзання, тертя, ударів під кутами чи поєднання таких впливів тупих твердих предметів), відома морфологія описаних тілесних ушкоджень, що була відмічена на момент проведення судово-медичного огляду 21 жовтня 2015 року (поверхні саден вкриті бурими кірками вище рівня неушкодженої шкіри), з урахуванням відомостей, що викладені у вивченій медичній документації (щодо звернення ОСОБА_8 за медичною допомогою 20 жовтня 2015 року о 07 годині 25 хвилин) дозволяє вважати ймовірним їх строк утримання щонайменш за 1 добу від моменту проведення судово-медичного огляду.
Наведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.
Суд у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття. Висновки суду підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а відтак підстав визнати їх неправильними не встановлено, як і доказів недопустимими.
Показання потерпілої ОСОБА_8 та свідків суд обгрунтовано взяв до уваги, оскільки вони є послідовними, логічними та узгоджуються з іншими доказами у справі, а саме: протоколом огляду місця події та висновками експертиз.
Доводи захисника про те, що суд першої інстанції не допитав свідка ОСОБА_9 , чим допустив неповний судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, є безпідставними, оскільки вказаного свідка не допитано через неприбуття до суду.
Показання обвинуваченої, в яких вона заперечує свою винуватість, спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Висновок спеціаліста №433/15 від 07 грудня 2015 року, щодо спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, на який посилається захисник в апеляційній скарзі, обгрунтовано не взято судом до уваги, оскільки він спростовується висновками експертиз №3025 від 21 жовтня 2015 року, №2408/е від 11січня 2016 року та іншими доказами у справі.
Твердження захисника про неповноту досудового та судового слідства у кримінальному провадженні є необґрунтованими, оскільки суд провів судовий розгляд відповідно до принципів диспозитивності та змагальності, передбачених ст.22 КПК України та створив необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, в тому числі і в праві на витребування та надання доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невизнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень є намаганням уникнути відповідальності.
Доводи захисника обвинуваченої про те, що у матеріалах кримінального провадження міститься протокол допиту підозрюваної, згідно якого ОСОБА_5 допитали в якості підозрюваної щодо обставин вчиненого нею злочину о 13 год. 55 хв. 21 жовтня 2015 року, тобто до повідомлення особі про підозру 20 жовтня 2015, що є порушенням процесуального кримінального закону України, є необгрунтованими. Так, відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є не лише особа, якій повідомлено про підозру, але і особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Окрім того, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12015100040015941 від 20.10.2015 року допит підозрюваної ОСОБА_5 проведено з 13.30 год. по 15 год. 10 хв. 20 жовтня 2015 року, тоді ж повідомлено їй підозру, що підтверджується витягом з кримінального провадження, а не 21 жовтня 2015 року, як зазначає захисник.
Доводи захисника про те, що згідно показань потерпілої ОСОБА_8 підставою для затримання обвинуваченої ОСОБА_5 було наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212-13 КУпАП, однак поза увагою суду залишився протокол КИ №0011747 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.212-13 КУпАП та постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2015 року, відповідно до якої в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення не спростовують винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КПК України.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини справи та дані про особу обвинуваченої, зокрема те, що вона працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше злочини не вчиняла.
Обставин, що пом'якшують покарання чи обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів - не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 залишити без задоволення, вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 23 грудня 2016 року щодо ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ упродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3