27 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
учасників судового провадження:
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали судового провадження з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лекос» на бездіяльність уповноважених службових осіб НАБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом безпідставно повернуто його скаргу, оскільки вона подана від власного імені, а не в інтересах ТОВ «Лекос».
Зазначає, що під час виконання обов'язків по представництву інтересів ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік» йому стало відомо про скоєння державним виконавцем ДВС Головного управління юстиції в місті Києві ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про що він подав заяву від свого імені заяву до НАБУ. Оскільки у встановлений законом строк відомості до ЄРДР внесено не було, він знову ж таки від свого імені подав скаргу до слідчого судді. Таким чином вважає, що він як заявник мав право на подання скарги в порядку ст.303 КПК України.
За результатами апеляційного розгляду просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, представник ТОВ «Лекос» адвокат ОСОБА_5 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою, в якій просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про злочин, передбачений ч.2 ст.364 КК України. В тексті самої заяви адвокат наводив обставини вчинення державним виконавцем ОСОБА_6 злочину під час виконавчого провадження № 52535322, яким, на його думку, буде спричинено ТОВ «Лекос» матеріальних збитків.
Оскільки відомості про злочин до ЄРДР внесені не були, він як адвокат звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відповідні відомості до реєстру по заяві від 30.01.2017 року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лекос» на бездіяльність уповноважених службових осіб НАБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто особі, яка її подала.
Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що скарга подана адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лекос», однак до неї не долучено доказів, що підтверджують його повноваження як представника товариства, що не дає можливості слідчому судді перевірити повноваження зазначеної особи.
Колегія суддів вважає таке рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Статтею 60 КПК України передбачено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
З матеріалів судового провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 вбачається, що він дізнався про вчинення злочину, здійснюючи свої повноваження на виконання договору про надання правової допомоги ТОВ «Лекос». Крім цього, із заявою про вчинення злочину він звертався до НАБУ саме як представник ТОВ «Лекос».
В суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_5 також не заперечував той факт, що при зверненні до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України ним не долучались документи на підтвердження своїх повноважень на представництво від імені ТОВ «Лекос».
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.304 КПК України, повернув скаргу адвоката ОСОБА_5 , оскільки він не надав документів на підтвердження своїх повноважень на здійснення представництва особи, в інтересах якої він подає таку скаргу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2017 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Лекос» на бездіяльність уповноважених службових осіб НАБ України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто особі, яка її подала, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3