30 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2017 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП Державної фіскальної служби ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно «ОК «Цитадель» ( код за ЄДРПОУ 39847145), а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, в частині зупинення усіх видаткових операцій за винятком сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000175 проводиться протягом тривалого часу, однак жодній посадовій особі ТОВ «ОК «Цитадель» про підозру у вчиненні злочину не оголошено, доводи органу досудового розслідування про те, що грошові кошти, які перебувають на банківському рахунку, є предметом кримінального правопорушення, на думку апелянта, належним чином не доведено. Вказане майно не є речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Окрім цього, враховуючи, що оскаржувану ухвалу постановлено без виклику особи, яка оскаржує це рішення, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Про наявність оскаржуваної ухвали апелянту стало відомо лише 09.03.2017 року, тому строк на оскарження необхідно обчислювати з цього часу.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 15.02.2017 року було постановлено без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100110000175 від 03.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
15.02.2017 року старший слідчий з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП Державної фіскальної служби ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, посилаючись на те, що арешт майна необхідний з метою забезпечення відшкодування шкоди.
15.02.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.
З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьом, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак, слідчий обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, на думку колегії суддів, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Між тим, як вбачається з наданих представником власника майна ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель» ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції матеріалів, на час накладення арешту і на теперішній час грошові кошти на розрахунковому рахунку які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за адресою: м.Київ, вул. Андріївська, 2/12 становить 0 грн. 00 коп.
Зі змісту ч. 10 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт не може бути накладений на кошти, яких фактично не має на банківському рахунку, оскільки в такому разі очевидним стає те, що арешт накладено на сам банківський рахунок, а це кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Отже, накладення арешту на кошти, яких фактично не має на банківському рахунку, є неможливим з огляду на те, що жодна мета такого арешту не може бути досягнута, а відсутність мети арешту майна не дає правових підстав накласти на нього арешт.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель» - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП Державної фіскальної служби ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно «ОК «Цитадель» ( код за ЄДРПОУ 39847145), а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, в частині зупинення усіх видаткових операцій за винятком сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП Державної фіскальної служби ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 - відмовити.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/1654/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1