22 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
при секретарі: Горак Ю.М.
за участю осіб:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1
на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04 січня 2017 року
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 січня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 та його представник подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі та її подальшого розгляду, посилаючись на незаконність постановленої ухвали, порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до невірного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Справа №759/17906/16-ц
№ апеляційного провадження № 22-ц/796/4092/2017
Головуючий у суді першої інстанції: М. Ф. Сенько
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. Поливач
Помилковим, на думку заявників, є висновок суду першої інстанції про те, що даний спір непідвідомчий суду та підлягає вирішенню у позасудовому порядку шляхом розірвання шлюбу в порядку ст.106 СК України, тобто через органи РАЦСу. Суд першої інстанції не взяв до уваги існування неприязних стосунків, що склалися між подружжям, наявність спору між ними про поділ майна, що вирішується у судовому порядку. ОСОБА_2 зазначив про те, що його дружина не зацікавлена звертатися до органів РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу, оскільки користується наданими йому пільгами, що не зможе робити після розірвання шлюбу.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених підстав.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялася у відповідності до вимог закону, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за її відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Так, положеннями ч.1 ст.1 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства» при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 122 ЦПК України передбачено підстави відмови у відкритті провадження у справі.
Так, відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підвідомчий суду. Суд дійшов висновку, що сторони не позбавлені можливості розірвати шлюб в порядку ст. 106 СК України, тобто через органи РАЦСу.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази спростовують висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається, у грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. У позові зазначав, що спільних дітей подружжя не має. Також зазначив про наявність між сторонами спору щодо поділу спільного майна подружжя та неприязних стосунків, що виключає можливість розірвати шлюб через органи РАЦС.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, відповідно дост. 104 СК шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя чи оголошення його померлим, а також шляхом його розірвання за заявою подружжя або одного з них судом чи органом реєстрації актів цивільного стану. Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
Відповідно до ч.1 ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що між подружжям склалися неприязні стосунки які виключають можливість розірвання шлюбу у добровільному порядку через органи РАЦСу шляхом подання відповідної заяви подружжя.
Однак, суд на зазначене уваги не звернув та прийшов до передчасного висновку відмовивши у відкритті провадження у справі з посиланням на можливість розірвання шлюбу в порядку ст. 106 СК України, тобто через органи РАЦСу.
Отже, з наведеного вбачається, що у даній справі неможливим є розірвання шлюбу у позасудовому порядку, оскільки із наявних у матеріалах справи та поданих у суді апеляційної інстанції доказів вбачається, що ОСОБА_3 не виявила бажання звернутися до органів РАЦСу із заявою про розірвання шлюбу, між сторонами склалися неприязні стосунки, а також у судовому порядку вирішується питання про поділ спільного майна подружжя.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовивши у відкритті провадження з наведених підстав, суд порушив порядок встановлений законом для вирішення цього питання, що у відповідності з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та передачі питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції. За таких обставин, суд частково задовольняє апеляційну скаргу заявників, оскільки лише передає питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.3 ч.1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04 січня 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: