Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"15" лютого 2017 р. Справа № 911/3427/16
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Белишевій А. В.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 10.01.2017 р.);
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компарекс Україна”, м. Київ
до:
1) Приватного акціонерного товариства „Фоззі Рітейл”, м. Вишневе;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні консалтингові технології”, м. Харків;
про стягнення 85 626, 71 грн
ТОВ „Компарекс Україна” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Фоззі Рітейл”, ПРАТ „УВК Україна” про стягнення 85 626, 71 грн основної заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачами своїх обов'язків щодо виплати у повному обсязі винагороди за ліцензії згідно з ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2016 р. порушено провадження у справі № 911/3427/16 за позовом ТОВ „Компарекс Україна” до ПРАТ „Фоззі Рітейл”, ПРАТ „УВК Україна” про стягнення 85 626, 71 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.11.2016 р.
09.11.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.11.2017 р.
23.11.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідачів надійшов відзив б/н від 22.11.2016 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
23.11.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 07.12.2016 р.
07.12.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.01.2017 р.
18.01.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н б/д із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.
18.01.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 01.02.2017 р.
01.02.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.02.2017 р. Також даною ухвалою суду допущено заміну відповідача-2 - Приватного акціонерного товариства „УВК Україна” на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Сучасні консалтингові технології”, про що було винесено відповідну ухвалу господарського суду Київської області від 01.02.2017 р.
09.02.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 15.02.2017 р.
15.02.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, надали.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
01.02.2014 між позивачем та відповідачем-1 і іншими юридичними особами згідно з переліком, у тому числі, відповідачем-2 було укладено ліцензійний договір № 1249/02-14, згідно з умовами п. 2.1. якого субліцензіар зобов'язується в рамках ліцензійної угоди надати клієнту та афілійованим особам ліцензії (тимчасові або постійні) на право користування програмними продуктами Microsoft, тимчасові ліцензії Software Assurance.
Згідно з п. 2.2. договору список базових програмних продуктів, на які надаються ліцензії, зазначено у „Формі вибору продуктів”, повний перелік програмних продуктів вказується в додатку № 1 до даного договору.
ОСОБА_2 до п. 2.10. договору клієнт та афілійовані особи зобов'язується прийняти право користування програмними продуктами, що зазначені в додатку № 1 й оплатити їх в строки й на умовах, установлених у розділі 3 даного договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість даного договору складається з суми коштів, що сплачується як винагорода клієнтом та афілійованими особами субліцензіату за надання права користування програмними продуктами, зазначеними в додатку № 1. Порядок та строки виплати винагороди за ліцензії зазначені в додатку № 2 до цього договору.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що клієнт та афілійовані особи сплачують субліцензіару за передачу права користування програмними продуктами, які перераховані в додатку № 1 до даного договору, винагороду - РОЯЛТІ. ОСОБА_2 до абзацу другого підпункту 196.1.6. статті 196 Податкового кодексу України виплата роялті не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Розмір винагороди визначається й встановлюється за домовленістю сторін, виходячи з кількості ліцензій, що надаються за даним договором і суми винагороди за кожну таку ліцензію. У випадку зміни кількості ліцензій або зміни кількості програмних продуктів розмір винагороди за даним договором змінюється в порядку, встановленому сторонами у відповідній додатковій угоді до даного договору.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що загальна сума винагороди за постійні та тимчасові ліцензії, що сплачується клієнтом та афілійованими особами по даному договору, на дату його укладення, виходячи з розміру винагороди за кожну ліцензію, що встановлений в додатку № 2, та кількості ліцензій для кожної зі сторін договору по кожному виду програмного продукту, зазначеного в додатку № 1 до даного договору, складає: 3 726 128, 00 грн, що є еквівалентом 466 173, 90 доларів США за офіційним курсом НБУ національної валюти України стосовно долара США відповідно до продажу доларів США на дату підписання даного договору що дорівнює 799, 30 грн за 100 доларів США.
Згідно з п. 3.4. договору винагорода за ліцензії сплачується клієнтом та кожною з афілійованих осіб у порядку та на умовах, передбачених у додатку № 2 до даного договору.
ОСОБА_2 до п. 3.5. договору датою платежу за даним договором вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок субліцензіара. Роялті сплачується клієнтом та афілійованими особами банківським переказом на поточний рахунок субліцензіара № НОМЕР_1 в AT „ОСОБА_3 ОСОБА_1” МФО 300335 на підставі рахунку, виставленого субліцензіаром.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що у випадку зміни (збільшення/зменшення) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору більш ніж на 2% порівняно з курсом НБУ на дату платежу, сума несплаченого роялті підлягає перерахунку по наступній формулі:
С = В х (К2/К1), де
В - сума винагороди за одну тимчасову ліцензію в національній валюті України на дату підписання даного договору або відповідної додаткової угоди про продовження терміну дії даного договору, що підлягає сплаті;
С - сума винагороди за одну тимчасову ліцензію в національній валюті України, що має бути сплачена згідно з умовами даного договору після перерахунку;
К1 - вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України згідно з офіційним курсом НБУ на дату підписання даного договору;
К2 - вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України згідно з офіційним курсом НБУ на дату платежу або на дату укладання відповідного акту узгодження ліцензій згідно п. 3.6 договору.
Пунктом 3.7. договору передбачено, що у випадку зміни суми винагороди за ліцензії в порядку, передбаченому п. 3.6 договору, субліцензіар зобов'язаний направити клієнту акт узгодження ліцензій, а клієнт зобов'язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дня одержання акту узгодження ліцензій здійснити таку оплату. ОСОБА_2 є невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 3.8. договору передбачено, що на суму сплаченого клієнтом та афілійованими особами роялті податкова накладна не виписується.
Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно з яким даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами.
Одночасно із укладенням договору між стронами було підписано додаток № 1 - Перелік програмних продуктів, додаток № 2 - Порядок оплати винагороди за постійні ліцензії та тимчасові ліцензії Software Assurance, додаток № 3 - Заява про оновлення реєстраційної форми Enterprise, додаток № 4, додаток № 5 до ліцензійного договору № 1249/02-14 від 01.02.2014 р.
У період з грудня 2014 р. по березень 2015 р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано акт № 4/7_2 від 10.12.2014 р. на суму на загальну суму 4 416, 92 грн, акт № 4/7_1 від 10.12.2014 р. на суму на загальну суму 7 319, 51 грн, акт № 4/7_2 від 10.12.2014 р. на суму на загальну суму 4 416, 92 грн, акт № 5/7_2 від 31.03.2015 р. на суму на загальну суму 5 300, 30 грн, акт № 5/7_1 від 31.03.2015 р. на суму на загальну суму 16 668, 43 грн.
16.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000048VR від 16.05.2016 р. до акту № 4/7_1 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 26 971, 21 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000391 від 16.05.2016 р. на суму 26 971, 21 грн.
16.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000049VR від 16.05.2016 р. до акту № 4/7_2 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 8 576, 28 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000392 від 16.05.2016 р. на суму 8 576, 28 грн.
17.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000115VR від 16.05.2016 р. до акту № 5/7_1 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 37 996, 80 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000457 від 17.05.2016 р. на суму 37 996, 80 грн.
17.05.2016 р. позивачем було складено та підписано акт узгодження цін ліцензій № 160000116VR від 16.05.2016 р. до акту № 5/7_2 щодо суми коригування розміру роялті за користування ліцензіями на загальну суму 12 082, 42 грн та виставлено відповідачу-2 рахунок на оплату № ІР000458 від 17.05.2016 р. на суму 12 082, 42 грн.
24.05.2016 р. позивач звернувся до відповідача-2 із заявою б/н від 20.05.2016 р., у якій просив останнього сплатити заборгованість у розмірі 85 626, 71 грн, що є збільшеним розміром винагороди (роялті) за 8-ий та 9-ий періоди користування ліцензіями внаслідок збільшення національної валюти України стосовно долара США відповідно до продажу доларів США за даними Національного Банку України із доданими до неї відповідними актами узгодження цін ліцензій та рахунком. Факт направлення позивачем заяви відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком від 24.05.2016 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 24.05.2016 р., наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із використанням об'єктів права інтелектуальної власності здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.
Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.
Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.
Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ОСОБА_2 до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідачі обов'язок щодо виплати винагороди за ліцензії (доплата у зв'язку із зміною (збільшенням) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору) у повному обсязі не виконали і їх основна заборгованість перед позивачем складає 85 626, 71 грн, що підтверджується ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р. та додатками до нього, актом № 4/7_2 від 10.12.2014 р., актом № 4/7_1 від 10.12.2014 р., актом № 4/7_2 від 10.12.2014 р., актом № 5/7_2 від 31.03.2015 р., актом № 5/7_1 від 31.03.2015 р., випискою від 01.06.2016 р. з банківського рахунку позивача за період з 27.11.2014 р. по 04.03.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000048VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000391 від 16.05.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000049VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000392 від 16.05.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000115VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000457 від 17.05.2016 р., актом узгодження цін ліцензій № 160000116VR від 16.05.2016 р., рахунком на оплату № ІР000458 від 17.05.2016 р., заявою б/н від 20.05.2016 р., фіскальним чеком від 24.05.2016 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 24.05.2016 р., наявними у матеріалах справи.
Заперечення відповідача щодо того, що на даний момент у нього відсутній обов'язок по виплаті винагороди за ліцензії (доплата у зв'язку із зміною (збільшенням) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору) за ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р. у зв'язку із тим, що вказаний договір припинив свою дію є необґрунтованими, оскільки у відповідності до пункту 7.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2015, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами, у тому числі, зобов'язання по виплаті винагороди за ліцензії (доплати у зв'язку із зміною (збільшенням) курсу НБУ національної валюти України по відношенню до долару США на дату підписання даного договору).
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідачів основної заборгованості у розмірі 85 626, 71 грн за ліцензійним договором № 1249/02-14 від 01.02.2014 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Фоззі Рітейл” (ідентифікаційний код 33870692), Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні консалтингові технології” (ідентифікаційний код 36449095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компарекс Україна” (ідентифікаційний код 36273889) 85 626 (вісімдесят п'ять тисяч шістсот двадцять шість) грн 71 (сімдесят одна) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
30 березня 2017 р.