ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.03.2017Справа №910/1355/17
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в розмірі 53 757,57 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Діденко І.В., за довіреністю
від відповідача - 1: не з'явився
від відповідача - 2: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (далі - відповідач - 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач - 2) про стягнення заборгованості в розмірі 53 757,57 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.08.2011 відповідач - 2 (клієнт) надав Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» (банк) заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до яких клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.
На підставі зазначених заяв банком здійснювалось обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 за встановленим кредитним лімітом в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
У зв'язку з порушенням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 22.08.2011 щодо своєчасного та повного повернення кредиту, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 було стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" 18367,82 грн. заборгованості за кредитом, 14400,37 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 6247,76 грн. пені, 3471,51 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 1720,50 грн. судового збору.
В подальшому, з метою забезпечення виконання відповідачем - 2 своїх обов'язків за Договором б/н від 22.08.2011 р/р НОМЕР_2, між відповідачем - 1 та позивачем було укладено Договір поруки № 10822CNNGS02F від 18.07.2016.
Оскільки, в порушення умов договору та норм законодавства відповідач - 2 не виконав взяті на себе зобов'язання, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 27 870,11 грн. та заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом у розмірі 1 322,48 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 24 564,98 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1355/17, розгляд справи призначено на 20.02.2017.
У судове засідання 20.02.2017 представник позивача з'явився, подав документи для доручення до матеріалів справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково.
Відповідачі в засідання господарського суду 20.02.2017 своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.
Враховуючи те, що представники відповідачів у судове засідання 20.02.2017 не з'явились, розгляд справи було відкладено на 13.03.2017.
У судове засідання 13.03.2017 представник позивача з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 не виконав.
Представники відповідачів у судове засідання 13.03.2017 не з'явилися.
Враховуючи те, що представники відповідачів у судове засідання 13.03.2017 не з'явились, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 та 20.02.2017, розгляд справи було відкладено на 27.03.2017.
У судове засідання 27.03.2017 представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Представники відповідачів у судове засідання 27.03.2017 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 27.03.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
22.08.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (банк) із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.
На підставі вказаної заяви банком було відкрито клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 та встановлено кредитний ліміт, про розмір якого банк зобов'язався повідомляти клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Пунктом 3.18.1.1. Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3. Умов).
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.18.1.8. Умов).
Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 3.18.6.1. Умов).
На виконання умов договору № б/н банківського обслуговування від 22.08.2011 року Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" надавалися Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 кредитні кошти у межах ліміту у сумі 18400,00 грн., які використовувалися Клієнтом, що підтверджується випискою з рахунку НОМЕР_2.
Відповідно до розділу 3.18.4. Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п. 3.18.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку або пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного проведеного за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 у справі № 904/9924/13 було стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "Верус" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" 18 367,82 грн. заборгованості за кредитом, 14 400,37 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 6 247,76 грн. пені, 3 471,51 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 1 720,50 грн. судового збору.
Позивач зазначає суду про те, що оскільки грошове зобов'язання відповідачем не виконано, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 у справі № 904/9924/13 підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором, рішення в свою чергу, також не виконано, а тому у позивача наявні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені.
Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», відповідно до наказу № 6780656 від 10.06.2014, були внесені зміни до Умов та Правил надання банківських послуг, які набули чинності з 01.07.2014.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - « період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення » ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду , в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.
Пунктом 3.2.1.4.4 Умов встановлено, клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору банківського обслуговування, суд приходить до висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 стаття 1067 Цивільного кодексу України).
У відповідності до норм частини 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що на виконання умов договору банк надав клієнту кредит у розмірі 18 367,82 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2014 у справі № 904/9924/13.
Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, вищезазначеним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, яке набрало законної сили, судом встановлено факт порушення відповідачем строків виконання свого грошового зобов'язання за Договором та встановлено розмір заборгованості.
Як встановлено судом, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування, в свою чергу рішення Господарського суду Дніпропетровської області залишено також без виконання, в зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 27 870,11 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1 322,48 грн.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як і іншими сторонами не було надано суду доказів погашення заборгованості по кредиту у розмірі 18 367,82 грн.
Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 27 870,11 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1 322,48 грн., суд вважає його обґрунтованим.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем - 2 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача - 1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів, та відповідності відсутності підстав для стягнення відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитом.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором, 18.07.2016 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім харчових технологій» (далі - відповідач - 1, поручитель) було укладено Договір поруки № 10822CNNGS02F (далі - Договір поруки).
Предметом цього Договору є надання поруки за виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 всіх своїх обов'язків за Договором б/н від 22.08.2011, р/р 26002060342494 (п. 1 Договору поруки).
Згідно з п. 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорів.
Пунктом 4 Договору поруки визначено, що за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 5 та п. 6 Договору поруки у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок зазначений в письмові вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього Договору.
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030 (п. 8 Договору поруки).
27.10.2016 позивачем було направлено на адресу ТОВ «Торгівельний дім харчових технологій» Вимогу вих. № 10822CNNGS02F від 19.10.2016 в якій позивач вимагав сплати заборгованості в розмірі 67 630,30 грн.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем - 2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов'язався відповідати перед банком за зобов'язання позичальника, в разі порушення останнім зобов'язань за Договором.
Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачам пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 24 564,98 грн.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з пунктом 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2,2, 3.18.4.1, 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.18.1.8, 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.
У відповідності до пункту 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється на протязі 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.
Таким чином, сторонами погоджено строк нарахування пені інший, ніж той, який встановлено у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Аналогічні положення містяться у п. 3.2.1.5 Умов в редакції змін, внесених наказом № 6780656 від 10.06.2014.
Дії відповідача є порушенням умов договору та норм чинного законодавства України, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до Господарського кодексу України.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені у розмірі 24 564,98 грн., суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені в загальному розмірі 53 757,57 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.
Згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (14000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 32597173) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 27 870 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 11 коп., пеню в розмірі 24 564 (двадцять чотири тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 98 коп. та заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом в розмірі 1 322 (одна тисячі триста двадцять дві) грн. 48 коп.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (14000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.
4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 32597173) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.
5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 31.03.2017
Суддя О.А. Грєхова