ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.03.2017№910/24489/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/24489/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс», м. Київ,
організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», м. Київ,
до приватного підприємства «Арабіка», м. Київ,
про стягнення 32 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,
за участю представників:
позивача - Хлєбнікова С.Г. (довіреність від 22.07.2016 №б/н);
відповідача - Конарєва М.В. (довіреність від 14.01.2017 №б/н).
Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» (далі - ТОВ «Мун Рекордс») з позовом про стягнення з приватного підприємства «Арабіка» (далі - Підприємство) 32 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Позов мотивовано тим, що: 27.07.2016 представником Організації Чередніченком Є.І. (в акті вказано, що представник пабу «Портер паб» адміністратор Олег відмовився підписувати акт) проведено фіксацію фактів використання музичних творів у пабі «Портер паб» (м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А), у зв'язку з чим складено акт №21/07/16 (далі - Акт), яким зафіксовано факти публічного виконання, зокрема, музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» у виконанні гурту «ІНФОРМАЦІЯ_1»; Актом зафіксовано, що публічне виконання музичного твору здійснюється для фонового озвучення приміщення пабу; перебування Чередніченка Є.І. у пабі «Портер паб» підтверджується також фіскальним чеком від 27.07.2016 №б/н; факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на диску, яким підтверджено час і місце використання саме у пабі «Портер паб» музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2017 порушено провадження у справі.
22.03.2017 відповідач подав суду:
- відзив на позовну заяву, в якому вказав, що: Підприємством дотримано всіх приписів чинного законодавства України; 05.12.2014 відповідачем і об'єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав» (далі - Ліга) було укладено договір про виплату винагороди (роялті) № 02/12/14 (далі - Договір № 02/12/14), за умовами якого Підприємство отримало дозвіл на використання фонограм (відеограм) та музичних творів, зафіксованих у них, шляхом публічного виконання у закладах, у тому числі у пабі «Портер паб» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 2а; отже, публічне виконання спірного музичного твору відбулося за наявності відповідного дозволу;
- клопотання про залучення Ліги до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
24.03.2017 Організація подала суду письмові пояснення, в яких вказала про те, що станом на 27.07.2016 спірний музичний твір був вилучений з управління Ліги, що підтверджується листом-вимогою від 07.06.2016 № б/н.
Представник Підприємства у судовому засіданні 27.03.2017 підтримав клопотання про залучення Ліги як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи з огляду на таке.
Частиною першою та другою статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Клопотання Підприємства мотивоване таким:
- використання фонограм (відеограм) та зафіксованих в них музичних творів здійснюється Підприємством на підставі Договору № 02/12/14 з виплатою винагороди Лізі;
- за результатами прийнятого рішення у даній справі може бути поставлено під сумнів необхідність продовження терміну дії Договору № 02/12/14;
- отже, вказані обставини можуть в майбутньому суттєво вплинути на права та обов'язки Ліги.
Разом з тим, суду не подано документального підтвердження того, що рішення з даного господарському спору, який стосується стягнення з відповідача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, може вплинути на права та обов'язки Ліги, яка має договірні відносини безпосередньо з Підприємством.
Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з поясненнями, які подані Організацією; представник Організації заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Суд надав можливість представнику Підприємства ознайомитися із поясненнями Організації та відмовив у задоволенні клопотання про відкладення.
У судовому засіданні 27.03.2017 представник Організації надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
У пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» (далі - Постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
17.05.2012 Організацією (організація) і ТОВ «Мун Рекордс» (видавник) укладено договір №17052012/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №17052012/01), за умовами якого:
- видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до Договору №17052012/01, а саме дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання способами, передбаченими пунктом 2.2 Договору №17052012/01 (пункт 2.1 Договору №17052012/01);
- у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді, а саме: фіксація фактів порушення вищезазначених прав і (або) неправомірного використання творів з каталогу; попереднє досудове врегулювання порушень майнових прав видавника; здійснення представництва інтересів видавника у суді, а також, за необхідності в апеляційній чи касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справи за позовними заявами, для чого видавник наділяє організацію всіма правами, передбаченими чинним законодавством України для позивача в процесі (підпункт 3.2.7 пункту 3.2 Договору №17052012/01);
- Договір №17052012/01 набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2012, а в частині зобов'язань за надання звітів, розподілу та виплату зібраної винагороди - до їх повного виконання сторонами (пункт 9.1 Договору №17052012/01).
Організація та позивач уклали додаткову угоду від 01.12.2016 №17, за умовами якої було продовжено строк дії Договору №17052012/01 до 31.12.2017.
Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 Договору №17052012/01 ТОВ «Мун Рекордс» надано декларації щодо переданого в управління музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець: гурт «ІНФОРМАЦІЯ_1»; композитори і автори тексту: ОСОБА_5; ОСОБА_4; ОСОБА_6).
Із названої декларації вбачається, що позивач отримав майнові права на вказаний твір на підставі договору від 10.01.2014 № 01/10-01-14 (далі - Договір № 01/10-01-14), чинний до 31.12.2021.
Отже, на підставі Договору №17052012/01 Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Судом враховано, що: відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені вище правичини є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.
З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що Організацією належними та допустимими доказами доведено її право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав позивача на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець: гурт «ІНФОРМАЦІЯ_1»; композитори і автори тексту: ОСОБА_5; ОСОБА_4; ОСОБА_6).
Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
27.07.2016 представником Організації Чередніченком Є.І. проведено фіксацію факту використання музичного твору в пабі «Портер паб» (м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А) та складено Акт, яким зафіксовано факт публічного виконання, зокрема, музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» у виконанні «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Організація зазначає, що Актом було зафіксовано, що публічне виконання музичного твору для фонового озвучення приміщення пабу «Портер паб» здійснюється за допомогою наявного в пабі обладнання.
Згідно зі статтею 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Перебування Чередніченка Є.І. у пабі «Портер паб» 27.07.2016 Організація підтверджує фіскальним чеком від 27.07.2016 №б/н.
Факт публічного виконання спірного музичного твору, на думку Організації, засвідчується також відеозаписом на диску, яким підтверджено час і місце використання саме у пабі «Портер паб» музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Організація вважає, що відповідачами порушено виключні майнові авторські права позивача, а саме передбачене пунктом «б» частини першої статті 15 Закону право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
З огляду на викладене Організація просить суд стягнути з 32 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
У свою чергу, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на таке:
- Підприємством дотримано всіх приписів чинного законодавства України; 05.12.2014 відповідачем і Лігою було укладено Договір № 02/12/14, за умовами якого Підприємство отримало дозвіл на використання фонограм (відеограм) та музичних творів, зафіксованих у них, шляхом публічного виконання у закладах, у тому числі у пабі «Портер паб» за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 2а;
- отже, публічне виконання спірного музичного твору відбулося за наявності відповідного дозволу.
Суд у порядку статті 65 ГПК України оглянув відеозапис фіксації публічного виконання спірного музичного твору, з якого вбачається таке:
- на початку відеозапису особа, яка його здійснювала, зазначила, що фіксація проводиться у «Портер пабі» на вул. Спаській, а не Костянтинівській, як це зазначено у Акті;
- якість звуку на відеозаписі є досить низькою;
- протягом усієї фіксації чути різноманітні звуки (голоси людей, кроки, тощо), які зливаються і сприймаються як какофонія;
- особа, що здійснювала фіксацію, не запрошувала адміністраторів (чи інших працівників) пабу підписувати Акт;
- на початку фіксації особа, яка здійснювала відеозапис, два рази сфокусувала камеру на колонці, розміщеній на стіні;
- під час демонстрації колонки якість звукової доріжки не надає можливості достовірно встановити той факт, що саме з цього обладнання лунає музичний твір;
- відеозапис не дає можливість встановити джерело, за допомогою якого здійснювалося публічне виконання спірного музичного твору у пабі «Портер паб».
Слід звернути увагу, що Акт складений та підписаний одноособово Чередніченком Є.І. і доказів того, що ним були вжиті всі залежні від нього заходи щодо з'ясування посад, прізвищ, імен та по батькові представників пабу і пропонування підписати вказаний документ суду не подано.
Крім того, Чередніченко Є.І. підписав Акт без залучення будь-яких інших учасників фіксації (представників громадськості, незацікавлених фізичних осіб, тощо).
Також особою, яка здійснювала фіксацію, не було вжито жодних заходів з метою з'ясування джерела публічного виконання спірних музичних творів (доказів того, що особа зверталася до працівників пабу з метою з'ясування яким чином, за допомогою чого здійснюється публічне виконання музичних творів у приміщенні пабу суду не подано).
Організація не довела використання музичного твору саме відповідачем; документально не підтвердила причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями Підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справах про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, зокрема, у постановах від 11.11.2015 зі справи № 910/29115/14 та зі справи № 910/29116/14.
Крім того, відповідачем документально підтверджено отримання дозволу на публічне виконання спірного музичного твору, а саме надано копію Договору № 02/11/14, за умовами якого: відповідачу передано право на використання способом публічного виконання у закладах, що належать Підприємству, фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих в них музичних творів та їх виконань; відповідач зобов'язався сплатити Лізі як організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, винагороду (роялті) за таке використання; Договір № 02/11/14 вступив в силу з моменту його підписання сторонами і укладений на невизначений строк.
Відповідно до пункту 491 Постанови № 12 господарським судам необхідно мати на увазі, що згідно з приписами пункту «в» частини першої статті 49 Закону України до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.
Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо).
Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.
Як вбачається з матеріалів справи, Ліга є організацією колективного управління на колективній основі всіма категоріями майнових прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 № 5/2003.
Враховуючи викладене, Ліга на підставі статті 49 Закону правомірно надала дозвіл Підприємству на використання спірного музичного твору шляхом публічного виконання; музичний твір же був використаний (27.07.2016) в період дії Договору № 02/11/14 (з 05.12.2014 по невизначений строк).
Що ж до тверджень Організації про вилучення спірного музичного твору та повідомлення про це Ліги, то слід вказати таке.
Чинним законодавством України не передбачено порядок вилучення музичних творів в порядку статті 49 Закону.
Водночас зі змісту частини другої статті 49 Закону вбачається, що саме суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
Таким чином, законодавець пов'язує вилучення музичних творів суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав з тим, що вказаний суб'єкт не передавав організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами.
Проте ТОВ «Мун Рекордс» передало Організації повноваження на управління своїми правами за Договором № 170522012/01.
Також, слід зазначити, що зі змісту Договору № 01/10-01-14 вбачається, що:
- ОСОБА_7 як правовласник не передавав ТОВ «Мун Рекордс» права вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання;
- відповідно до пункту 4.1 Договору № 01/10-01-14 в цілях найбільш повного і вигідного комерційного використання прав видавник (ТОВ «Мун Рекордс») має право видавати ліцензії (передавати права) на використання творів третіми особами, видавник має право відмовляти в наданні ліцензії на твори тільки тим особам, по відношенню до яких він не впевнений, що особи будуть добросовісно використовувати права і виплачувати винагороду; у відносинах з іншими особами видавник повинен, перш за все, виходити із фінансових інтересів правовласника.
Суду не подано документально підтвердження того, що:
- Підприємством належним чином не виконується Договір № 02/12/14 та не виплачується винагорода (роялті) за використання спірного музичного твору;
- Ліга, отримавши винагороду від відповідача, не розподіляє та не сплачує вказану винагороду правовласнику.
Таким чином, лист-вимога від 07.06.2016 № б/н ТОВ «Мун Рекордс» по суті суперечить фінансовим інтересам правовласника та чинному законодавству України.
Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.
Організація не надала суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували порушення авторських прав відповідачем та наявність підстав для стягнення з Підприємства компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
З огляду на наведене у позові слід відмовити повністю.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на Організацію.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.04.2017.
Суддя О. Марченко