Справа № 758/3067/17
Категорія 138
17 березня 2017 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, гр-на України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП,-
28.02.2017 року до Подільського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції в місті Києві надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1, який 12.02.2017 року о 16 годині 00 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Межигірська, 43, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі здійснив зіткнення з автомобілем Хонда, д.н.з. НОМЕР_3 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим за висновками працівників поліції порушив вимоги п. 16.11, знак 2.2. ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Вважаю за можливе розглядати справу за відсутності останнього, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши в сукупності матеріали справи, приходжу до висновку про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так відповідно до п. 16.11 ПДР України,на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Крім того, згідно п.2.2. (Знаки пріоритету), «Проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Як вбачається з даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення Серії БР № 138496, ОСОБА_1 вимог даних пунктів ПДР України не виконав, а саме 12.02.2017 року о 16 годині 00 хвилин керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Межигірська, 43, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі здійснив зіткнення з автомобілем Хонда, д.н.з. НОМЕР_3 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Мною встановлено, що винність останнього, крім протоколу про адміністративне правопорушення, об'єктивно підтверджується іншими, наявними в матеріалах справи доказами, а саме письмовими поясненнями водія автомобіля Хонда, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 4) та схемою місця ДТП (а.с. 2).
Стаття 245 КпАП України визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінивши в сукупності вищезазначені докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку про доведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доказів же, що спростовували б його винність в порушенні Правил дорожнього руху України та які б суд міг покласти в основу рішення про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до суду не надано.
При вирішенні питання про накладення стягнення, обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, які б обтяжували відповідальність, мною не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 34 КУпАП пом'якшує відповідальність за вчинення правопорушення, визнаю визнання правопорушником своєї вини, що вбачається з його письмових пояснень, у зв'язку з чим вважаю за можливе застосувати до останнього таке адміністративне стягнення, як штраф в мінімальному його розмірі визначеному санкцією статті 124 КУпАП.
Також враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та необхідності притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 320, 00 грн., відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
На підставі викладеного, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 34, 35, 36, 40-1, 124, 283 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 340 грн.00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 320, 00 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання три місяці.
Суддя В. С. Декаленко