ун. № 759/10461/16-ц
пр. № 2/759/4622/16
09 грудня 2016 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Фещук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Органу приватизації державного житлового фонду Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії з приватизації житла,
Відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Київською міською державною адміністрацією від 27.05.2002 року, квартира АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат, жилою площею 28.6 кв. м., загальною площею 56.2 кв.м., належить Державному видавництву «Преса України» Державного управління справами на праві загальнодержавної власності. Свідоцтво видано на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 22.05.2002 року № 680-С.
За довідкою Комунального концерну «Центр Комунального Сервісу» м. Києва від 03.06.2016р. (ф.3), в квартирі АДРЕСА_1, проживають та зареєстровані з 01.07.2003 року наймач житла (власник особового рахунку) ОСОБА_5, дочки наймача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і з 24.02.2015 року онук наймача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1
Сім'я ОСОБА_1 користується квартирою на умовах договору найму житлового приміщення №19/1, укладеного ОСОБА_1 з Державним видавництвом «Преса України» 06.10.2010 року.
04.06.2016 року ОСОБА_1 звернулася до керівника органу приватизації Святошинського району м. Києва із заявою про безоплатну приватизацію найманої квартири на всіх членів сім'ї в тому числі і на малолітнього онука ОСОБА_4, долучивши до заяви певні документи.
Проте, надані документи були повернуті ОСОБА_1 без розгляду, у зв'язку з тим, що не подано копію ордеру про надання житлової площі, а також в заяві на приватизацію квартири не вказано уповноваженого власника житла, про що повідомлено письмово.
Не погодившись з такими діями, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 в липні 2016 року звернулися до суду із позовом, за яким з урахуванням наступних уточнень, просили визнати незаконною відмову Органу приватизації державного житлового фонду Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації у проведені приватизації квартири АДРЕСА_1, зобов'язати цей орган вжити всіх належних та достатніх заходів щодо передачі квартири у власність позивачів, здійснити приватизацію квартири за відсутності ордеру про вселення в квартиру та оформити документ про передачу квартири у спільну сумісну приватну власність позивачів згідно із ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396.
Представник позивачів ОСОБА_6 подав заяву, за якою на вимогах позову наполягав, просив розглянути справу без участі сторони позивача.
Представник Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації Пилипчук С. надіслав заяву про розгляд справи без участі представника адміністрації, просив в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
Представник Органу приватизації державного житлового фонду Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в суд не з'явився.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову частково за таких підстав.
Згідно з ч.2 ст. 9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду.
Відповідно до п.5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду" (далі Закон) кожний громадянин має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлових чеків або з частковою доплатою.
Ст. 1 Закону визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження зазначених квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два й більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
До об'єктів приватизації, як це встановлено ст. 2 Закону, належать квартири в багатоповерхових будинках, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках (де мешкають два і більше наймачів), які використовуються громадянами на умовах найму.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (ст.8 ч.3).
Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом (ст. 8 ч.10).
Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, розроблено на відповідно до Закону та затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396 (Далі положення) визначено, що з метою приватизації житла громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.
Разом з тим, а ні Закон, а ні Положення не передбачають повернення документів на приватизацію, без розгляду, законодавство навпаки зобов'язує орган приватизації прийняти рішення за зверненням громадянина про приватизацію.
На це ж вказує той факт, що повертаючи позивачу документи відповідач не послався на норму якою це передбачено.
Крім того, орган приватизації не позбавлений можливості витребувати у позивача необхідні документи, або витребувати такі документи у відповідних організаціях установах, підприємствах.
При цьому, суд погоджується з позивачами, що саме по собі відсутність того, чи іншого документу відповідно до переліку наведену в Положенні не є підставою, для відмови в приватизації житла.
Так, ордер на жиле приміщення, відповідно до ст. 58 ЖК України, є лише підставою для вселення, тобто вказує на правомірність вселення.
Проте, за відсутності ордеру (у зв'язку з його втратою, або не видачею за тих чи інших причин), правомірність вселення особи до житла може бути встановлена на підставі інших документів (розпорядження власника житла, договір найму житла), в поєднанні з обставинами тривалості користування житлом, реєстрацією за адресою житла, тощо.
Що стосується належності житла, то цей факт підлягає перевірці органом приватизації незалежно від поданих документів, оскільки такий обов'язок випливає із суті Закону.
До того ж, Положення не містить вимог щодо надання заявниками відомостей про власника житла.
За таких обставин, суд знаходить, що Орган приватизації державного житлового фонду Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації безпідставно повернув позивачам документи на приватизацію житла, а тому такі дії мають бути визнані незаконними, тобто такими що порушують права позивачів на приватизацію.
На відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідачів прийняти заяву позивачів про приватизацію разом доданими до неї документами і прийняти за нею рішення в порядку та строки визначені законодавством.
Що стосується, інших вимог позову, то вони не підлягають задоволенню, оскільки їх вирішення відноситься до компетенції відповідачів, як органів приватизації. Такі вимоги можуть бути предметом розгляду суду тільки у разі оскарження рішення, дій (бездіяльності) щодо прийняття рішення.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 10, 11,60,212,213,215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Органу приватизації державного житлового фонду Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії з приватизації житла задовольнити частково.
Визнати незаконною дії Органу приватизації державного житлового фонду Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації щодо повернення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, документів на приватизацію житла, без розгляду.
Зобов'язати Святошинську районну в м. Києві державну адміністрації, Орган приватизації державного житлового фонду Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації прийняти заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, про приватизацію квартири АДРЕСА_1, разом з доданими до неї документами, розглянути її та прийняти рішення по суті заяви в порядку та строки встановлені законодавством.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий М.Ф. Сенько