Справа № 9-20/2007 p.
22 лютого 2007 року Кременецький районний суд у складі:
головуючого судді Зембри Є.Й.
при секретарі Логвинюк Т.С.
за участю прокурора Сідорова В.М.
захисника ОСОБА_2 розглянувши подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в порядку статті 165 2 КГЖ України у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, не судимого, підозрюваного за частиною 2 статті 307 КК України,
З подання вбачається, що ОСОБА_1 по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 з метою збуту наркотичних засобів, зберігав 140 грам макової соломки, що згідно висновку судово-хімічного дослідження являється особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, яку 30.01.2007 року під час проведення оперативно розшукових заходів збув працівнику міліції гр .Батьківському В.І. отримавши за це грошову винагороду в сумі 40 гривень.
Таким чином, гр.ОСОБА_1 підозрюється у незаконному зберіганні і збуті наркотичних засобів, тобто у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
09 лютого 2007 року ст. дізнавачем Ліснічуком В.М. була порушена кримінальна справа за даним фактом.
15 лютого 2007 року о 18 год. 54 хв. гр-на ОСОБА_1 було затримано по підозрі у вчиненні злочину, в порядку ст. 106 КПК України.
16 лютого 2007 року постановою суду ОСОБА_1 було продовжено термін затримання до 10 діб.
В поданні ставиться питання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Під час розгляду подання підозрюваний вину свою у вчиненні злочину визнав та дав відповідні пояснення з цього приводу, пояснивши, що даний мак він зберігав понад 3 роки, як свячене зілля і продав його незнайомій особі, яка запропонувала йому заробити гроші на хліб та оскільки перебував у важкому матеріальному становищі, так як ні він, ні його дружина ніде не працюють. Просить не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту, зобов'язується з'являтись на
2
виклики слідства та суду, продовжувати займатись злочинною діяльністю не буде.
Особа в провадженні якої перебуває справа просить подання задоволити, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у тяжкому злочину, міра покарання за який більше 5 років.
Прокурор в судовому засіданні підтримує вказане подання. Захисник в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні подання, оскільки підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, намірів окриватися від досудового слідства та суду не має.
Суд, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та матеріалами подання, даними про особу затриманого, допитавши підозрюваного, заслухавши думку прокурора, захисника, вважає, що подання не підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.
Такі підстави, як те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин не є підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Разом з тим, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання. Ці обставини, передбачені ст.150 КПК України, не були враховані в поданні про обрання запобіжного заходу.
Висновок про перешкоджання підозрюваного встановленню істини по справі носить характер припущення і не підтверджений будь-якими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнає, щиро розкаюється, сприяє слідству у розкритті злочину.
Обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді взяття під варту з огляду на те, що санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає позбавлення волі на строк понад 5 років не є достатньою підставою, оскільки це не є обов'язковою умовою при обранні даного запобіжного заходу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 148, 150, 155, 165-2 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні подання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч.З ст. 185 КК України.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області протягом 3-х діб з дня її винесення.
Подання апеляції не зупиняє виконання постанови