13 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Сімоненко В.М.,
Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2013 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до виробничо-торгівельного господарського об'єднання концерну «Сімекс», треті особи: приватне підприємство «Агрофірма «Сімекс-Агро», дочірнє підприємство «Сімекс», про стягнення заробітної плати при звільненні,
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення судів попередніх судових інстанцій залишено без змін.
18 січня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року з передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи.
На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_4 посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 вересня 2016 року в справі «Ніна Семенівна Архипова проти України та 7 інших заяв».
Одночасно ОСОБА_4 просить поновити строк звернення із заявою, посилаючись на поважну причину його пропуску, зокрема несвоєчасне отримання рішення ЄСПЛ від 29 вересня 2016 року.
Обговоривши зазначене клопотання колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про його задоволення, оскільки причини пропуску строку для подання заяви є поважною.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 3 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи.
У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву суд касаційної інстанції, відхиляючи касаційну скаргу ОСОБА_4 погодився з висновками судів попередніх судових інстанцій про відмову стягнути заробітну плату з відповідача з огляду на те, що умовами контракту, укладеного сторонами, передбачалося надання позивачем звіту про роботу проведену за попередній місяць, однак він не довів фактичного виконання ним обов'язків, передбачених контрактом, оскільки не надав доказів отримання роботодавцем передбачених контрактом звітів про виконану роботу.
Натомість у рішенні ЄСПЛ від 29 вересня 2016 року у справі «Ніна Семенівна Архипова проти України та 7 інших заяв» (серед яких і заява ОСОБА_4 № 42201/14 від 29 травня 2014 року) відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд дійшов висновку про вилучення зазначених заяв з реєстру справ на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, оскільки з огляду на характер визнань, які містяться в деклараціях Уряду, а також запропоновану суму відшкодувань, що є співмірною із сумами, які присуджуються у подібних справах, ЄСПЛ вважає подальший розгляд цих заяв невиправданим та оголосив решту скарг у заяві неприйнятними.
За своїм змістом зазначене рішення ЄСПЛ, на яке посилається ОСОБА_4 як на підставу для перегляду ухвали суду касаційної інстанції від 26 грудня 2013 року, не містить висновків щодо порушення Україною міжнародних зобов'язань та відповідних положень Конвенції при вирішенні спору у справі, за результатами розгляду якої суд ухвалив судові рішення, про перегляд яких подано заяву.
Ураховуючи те, що є рішення ЄСПЛ про дружнє врегулювання скарги заявника, яке пов'язано з тривалістю цивільних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, і що ним отримано справедливу сатисфакцію, яка є адекватним способом захисту, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України, необхідно відмовити.
Керуючись статтями 353, 354, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Поновити ОСОБА_4 строк на подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Виробничо-торгівельного господарського об'єднання концерну «Сімекс», треті особи: приватне підприємство «Агрофірма «Сімекс-Агро», дочірнє підприємство «Сімекс», про стягнення заробітної плати при звільненні за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Сімоненко
В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко