33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 березня 2017 року Справа № 918/1301/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мамченко Ю.А.
судді Савченко Г.І. ,
судді Саврій В.А.
при секретарі Німчук А.М.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 12 грудня 2016 року)
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №2 від 16 лютого 2017 року)
розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 16.01.17 року у справі №918/1301/16 (суддя Політика Н.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком"
до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області
про відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів в сумі 57 706,38 грн.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Політика Н.А.) від 16 січня 2017 року у справі №918/1301/16 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі - позивач) до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 57706 грн. 38 коп. стягнуто з ОСОБА_3 соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (34300, Рівненська обл., м. Вараш, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 22575178) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бул.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33028, м.Рівне, вул.Міцкевича, буд. 2, код ЄДРПОУ 01187526) 52028 (п'ятдесят дві тисячі двадцять вісім) грн. 46 коп. - заборгованості, 1300 (одну тисячу триста) грн. - 3% річних, 4377 (чотири тисячі триста сімдесят сім) грн. 92 коп. - інфляційні втрати та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. витрат по оплаті судового збору.
Вказане рішення обґрунтовано тим, що позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадян м. Кузнецовськ телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01 січня 2015 року по 08 грудня 2015 року на загальну суму 318932 грн. 68 коп., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства форма №3 пільга за спірний період. Судом встановлено, що відповідачем було проведено погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 266 904 грн. 22 коп.. Таким чином, вищевказаними діями, спрямованими на погашення заборгованості відповідача перед позивачем, спростовуються заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві №1/16-7-3658 від 22 грудня 2016 року на позов. Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 16 січня 2017 року у справі №918/1301/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до пункту 2 Постанови №256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у бюджеті міст обласного значення на зазначені цілі. Проте, Законом України від 25 грудня 2015 року №928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" не передбачено субвенцій з державного бюджету місцевим, у тому числі і бюджету Рівненської області, на надання пільг з послуг зв'язку. З метою забезпечення реалізації гарантованих державою пільг громадян, виконавчий комітет Кузнецовської міської ради неодноразово звертався до Кабінету Міністрів України і відповідних міністерств з проханням ініціювати внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та передбачити дану субвенцію. На що не було отримано вирішальної відповіді. Таким чином, відповідач не має можливості задовольнити вимог позивача до вирішення на державному рівні питання компенсаційних витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг особам, що мають право на пільги. Отже, управління, в межах своєї компетенції, є лише учасником бюджетного процесу, тобто фактично отримує кошти на відшкодування послуг від місцевого фінансового управління та перераховує їх позивачу, в терміни визначені постановою №256. Зобов'язання відповідача щодо відшкодування витрат позивача по наданню пільг поставлено в залежність від факту надходження коштів на рахунок відповідача (щомісячних сум субвенцій) і відповідно є неможливим для виконання відповідачем, у випадку відсутності відповідних бюджетних призначено та ненадходження на рахунок відповідача цільових коштів державних субвенцій. Порушення процесуальних норм полягає також у відмові судом першої інстанції залучити як співвідповідачів Фінансове управління виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у м.Кузнецовськ Рівненської області, яке в свою чергу здійснює розпорядження коштами державного бюджету, за рахунок яких фінансується відповідач. Також не підлягали задоволенню позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в сумі 4377,92 та 3% річних в сумі 1300 грн., оскільки в Постанові №256 не передбачено виду забезпечення виконання грошового зобов'язання та конкретного розміру відповідальності за несвоєчасне його виконання.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2017 року у справі №918/1301/16 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та призначено дату судового засідання на 29 березня 2017 року.
Від позивача - ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" надійшов відзив №94/20 від 03 березня 2017 року на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 16 січня 2017 року ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності та норм законодавства, які підлягають застосуванню для правильного вирішення даної справи, а отже не підлягає скасуванню. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до статті 24 ГПК України залучення до участі у справі іншого відповідача здійснюється судом лише за наявності достатніх підстав та за клопотанням сторони або за ініціативою суду. Відповідач до господарського суду не направляв клопотання з мотивуванням підстав залучення цих осіб. Крім того, такі підстави відсутні, оскільки чинним законодавством визначено обов'язок саме розпорядника коштів відшкодовувати витрати. Згідно постанови КМУ №845 від 03 серпня 2011 року лише розпорядник коштів може виступати боржником за рішенням суду про стягнення коштів. Бюджетним кодексом України відшкодування коштів за надані пільги не ставиться в залежність від надходження коштів на дані цілі, а стаття 48 зобов'язує розпорядника коштів обліковувати цю заборгованість незалежно від асигнувань, а також погашати заборгованість попередніх років при наявності поточної. Бюджетним кодексом України визначено, що зобов'язання держави не залежать від бюджетного процесу та є гарантією реалізації соціальних норм, закріплених Конституцією України та права на підприємницьку діяльність. А отже, право ПАТ "Укртелеком" на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям населення не ставиться в залежність від наявності бюджетних коштів та їх виділення розпоряднику, оскільки між ПАТ "Укртелеком" та ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради виникли відносини у сфері надання послуг зв'язку, зокрема щодо відшкодування різниці між вартістю послуг наданих з пільгою, як соціальної гарантії, взятої на себе державою та закріпленої Конституцією України та Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Будь-яке обмеження державою прав підприємця, в тому числі і збиток від надання послуг за тарифами, нижчими від визначених повинно компенсуватись. Обов'язок компенсувати такі витрати покладений на державу. Зокрема, такий обов'язок покладено Бюджетним кодексом України, Законами України, які встановлюють пільги для окремих категорій населення та Постановою КМУ від 04 березня 2002 року №256 "Про порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" на відповідача у справі.
29 березня 2017 року від апелянта - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради надійшли додаткові пояснення №1/166-7-888 від 28 березня 2017 року до апеляційної скарги, відповідно до яких останній просить долучити аргументацію щодо оскарження задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 1300 грн. 3% річних та 4377,92 грн. інфляційних втрат за період прострочення в оплаті з 01 лютого 2016 року по 30 листопада 2016 року. Скаржник зауважує, що як вбачається із правовідносин між позивачем та відповідачем строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги не визначено (відсутня кінцева дата виконання зобов'язання). Враховуючи, що у даній справі, договір між сторонами не укладався, а з актів цивільного законодавства не випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання, наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в частині пред'явлення вимог кредитора та обов'язку боржника виконати зобов'язання у семиденний строк. Як вбачається з матеріалів справи, вимога позивача про сплату заборгованості в порядку статті 530 Цивільного кодексу України отримана відповідачем не була. Отже, відповідач не мав можливості здійснити відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку з моменту отримання вимоги. Таким чином, підстави для стягнення з відповідача річних та інфляційних втрат за період з 01 лютого 2016 року по 30 листопада 2016 слід вважати відсутніми.
Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 01 січня 2015 року по 08 грудня 2015 року ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м. Кузнецовська, які підпадають під дію Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до пункту 3 статті 63 Закон України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11 квітня 2012 року, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з частиною 2 статті 97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету", встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно пункту 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у м. Кузнецовськ є ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради.
Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з 01 січня 2015 року по 08 грудня 2015 року відповідачем відшкодовані були не в повному обсязі.
За таких обставин, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 52028 грн. 46 коп..
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
За приписами частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Загальні засади фінансування витрат пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів визначено безпосередньо у даних законах, зокрема: у статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; у частині 6 статті 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; у статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством; у статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством; у статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік.. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ; у статті 52 Закону України "Про прокуратуру" вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
При цьому частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі Порядок).
Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
При цьому, колегія суддів зазначає, що у м. Кузнецовськ таким головним розпорядником є ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" №256 від 04 березня 2002 року визначено, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, як вірно зазначено місцевим судом, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадян м. Кузнецовськ телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з 01 січня 2015 року по 08 грудня 2015 року на загальну суму 318932 грн. 68 коп., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства форма №3 пільга за спірний період.
Судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 266904 грн. 22 коп. Вказаними діями, спрямованими на погашення заборгованості відповідача перед позивачем, спростовуються заперечення ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради проти позову.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18 лютого 2013 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі №11/446, від 15 травня 2012 року у справі №3-28гс12.
За таких обставин, ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30 червня 2011 року №31-07310-10-24/16584 Міністерством фінансів України роз'яснено, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
З врахуванням вищенаведеного, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради про стягнення 52028 грн. 46 коп. - заборгованості підлягають задоволенню.
Крім того, ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" просив стягнути з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради 3% річних в сумі 1300 грн. та інфляційні втрати в сумі 4377 грн. 92 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Посилання апелянта про необґрунтованість нарахування 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із відсутністю укладення між сторонами договору колегією суддів відхиляються, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання без обов'язкового укладення договору.
Колегією суддів перевірено здійснений позивачем розрахунок 3% річних та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства. Відтак, судом першої інстанції правомірно задоволено вимогу про стягнення з відповідача 1300 грн. 3% річних.
В свою чергу, здійснивши розрахунок інфляційних втрат колегією суддів отримано сума в розмірі 5410,96 грн., при заявленій сумі - 4377,92 грн.. Оскільки суд не вправі вийти за межі позовних вимог, розрахована ПАТ "Укртелеком" сума інфляційних втрат в розмірі 4377,92 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Посилання апелянта на відсутність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період з 01 лютого 2016 року по 30 листопада 2016 року, оскільки строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо відшкодування витрат за надані телекомунаційній послуги не визначено є безпідставним з огляду на наступне.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04 березня 2002 року "Про затвердження фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету" встановлено, що суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя щомісячно.
Згідно пункту 12 вказаної Постанови погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилась станом на початок року, проводиться першочергово.
Згідно вказаного Порядку фінансування ОСОБА_3 соціального захисту населення щомісячно до 22 числа готує акт звірки і подає його районній державній адміністрації, яка до 25 числа цього ж місяця скеровує акт звірки до обласної державної адміністрації та до відповідного органу казначейства. Надалі інформація щодо бюджетних зобов'язань скеровується до обласного відділення Державного казначейства України, яке проводить їх погашення на рахунки фінансових органів обласних держадміністрацій. Ті, в свою чергу, в трьохденний термін перераховують протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, які в п'ятиденний термін проводять розрахунки з надавачами послуг.
Акт звірки заборгованості між ПАТ "Укртелеком" та ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради проведено 08 грудня 2015 року /а.с. 8/ та погоджено з фінансовим управлінням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради. До 25 грудня 2015 року заборгованість, затверджена даним актом повинна була бути скерована до територіального державного казначейства, яке в цей же місяць скеровує інформацію до обласного державного казначейства.
Відповідно до пункту 4 Порядку фінансування, суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів щомісячно, з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" №256 від 04 березня 2002 року визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, строк виконання зобов'язання встановлено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" №256 від 04 березня 2002 року.
Доводи ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права з огляду на відмову у залученні співвідповідачами Фінансового управління виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та ОСОБА_3 Державної казначейської служби України у місті Кузневоськ є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 21 ГПК відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року в редакції Постанови №45 від 30 січня 2013 року боржниками виступають розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства та які визначені в рішенні про стягнення коштів.
Згідно пункту 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений Постановою Кабінету міністрів України №256 від 04 березня 2002 року головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Відтак, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг у м.Кузнецовську Рівненської області та належним відповідачем у справі є ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради.
Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду, визначених статтею 104 ГПК України, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Рівненської області від 16.01.17 року у справі №918/1301/16 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 918/1301/16 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Саврій В.А.