Дата документу 29.03.2017 Справа № 554/313/17
Провадження № 2/554/1209/2017
Іменем України
29 березня 2017 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.
при секретарі Садошенко М.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні особистим майном,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якій просить зобов'язати відповідачів не перешкоджати йому користуватися його майном, яке знаходиться в м.Полтаві по вул.В.Чорновола, 2-г, ряд «Е», гараж №18 в гаражному колективі «Козацький курінь».
Судом було відкрито провадження по даній справі. Ухвалою суду від 06.03.2017 року позивачу було відмовлено у задоволенні зави про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірний гараж.
В ході судового засідання представник позивача повторно заявив про необхідність накладення арешту на гараж №18, розміщений в м.Полтаві вул.В.Чорновола, 2-г, ряд «Е» в гаражному колективі «Козацький курінь», який належить на праві власності позивачу, але відповідач отримав на нього технічний паспорт.
Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши подану заяву про забезпечення позову, приходить до висновку про те, що вимоги заяви не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Зазначені норми цивільно-процесуального законодавства встановлюють, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а отже встановлюють обов'язок для особи, яка звертається до суду із заявою про забезпечення позову, довести необхідність вчинення судом таких процесуальних дій. Крім того, якщо заявник просить застосувати такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, то в заяві необхідно вказувати конкретне найменування майна, його місцезнаходження, зазначати належні докази того, що це майно належить боржнику.
При цьому, у заяві про забезпечення позову відсутні достатні підстави щодо необхідності забезпечення даного позову та докази того, що відповідачі будуть ухилятися від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання; більше того, заявником стверджується, що гараж взагалі належить позивачу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи, що зазначене у заяві позивача майно не є предметом позову, не доведено належними та допустимими доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь позивача та не доведено, що відповідачі в подальшому будуть ухилятись від виконання такого рішення суду, заява позивача щодо накладання арешту на гараж є такою, що не підлягає задоволенню. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі ст.60 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За наведених обставин вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначений гараж є неможливим, в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 293, 294 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні особистим майном - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя : А.М.Чуванова