Справа №449/287/17
Перемишлянський районний суд Львівської області
вул.Галицька, 67а м. м. Перемишляни Перемишлянський район Львівська область Україна 81200
28.03.2017 м.Перемишляни
Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Р. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 27.02.2017 року, серії АА №441179, встановлено, що ОСОБА_1 25.02.2017 року близько 10,00 год. на вулиці у с. Серники Перемишлянського району Львівської області, обізвав гр. ОСОБА_2 образливими та нецензурними словами.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вини не визнав, пояснив, що 25 лютого 2017 року, він приїхав в с. Серники Перемишлянського району Львівської області, щоб побачитися із своїм сином ОСОБА_3, згідно рішення Перемишлянської РДА, проте його колишня теща ОСОБА_2, не впустила його до хати, сказавши що нікого нема вдома, коли він хтів підійти поближче і показати рішення Перемишлянської РДА вона спровокувала сварку.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони хуліганство, характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства, тобто хуліганським мотивом.
Конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.02.2017 року виник на ґрунті особистих неприязних відносин.
Суд приходить до висновку, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.02.2017 року мав місце, однак будь-які докази, що ОСОБА_1 порушив громадський порядок і спокій громадян до матеріалів справи не долучено та в судовому засіданні не встановлено.
У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа N 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 10 від 22 грудня 2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство" суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.02.2017 року виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, тривав не більше хвилини, не супроводжувався нецензурною лайкою. Такі обставини, встановлені у судовому засіданні підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, образливого чіпляння до громадян, що б порушувало громадський порядок.
На підставі наведеного дії ОСОБА_1 не можуть кваліфікуватися, як дрібне хуліганство. З'ясовані у судовому засіданні обставини вказують на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП необхідно закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,283,284 КУпАП, суд,-
Провадження в справі за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, чи внесено протест прокурора протягом 10 днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області.
Суддя: Борняк Роман Орестович