Справа № 2-а-6367/08/0470
Іменем України
28 травня 2009 року о 15 годині 50 хвилин м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чабаненко С.В.
при секретарі - Кошляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, треті особи: Павлоградське міжміське бюро технічної інентарізації, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція, Управління житлово-комунальним господарством м. Павлограда про поновлення строку звернення до суду та визнання рішення нечинним, -
ОСОБА_1. звернулася до суду з вимогою поновити строк звернення до суду та визнати неправомірним рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 1027 від 25.12.1997 «Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовим житлом».
В процесі розгляду справи позивачем позовні вимоги були уточнені та позивач просила поновити строк звернення до суду та визнати нечинним рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 1027 від 25.12.1997 «Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовим житлом».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що її батько ОСОБА_2 станом на 1996 рік мав у приватній власності квартиру АДРЕСА_1 в м. Павлограді. На вказаний час позивач була неповнолітньою.
Вироком Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.1996 ОСОБА_2. було засуджено за ч. 3 ст. 213 КК України до 2 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. помер.
Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради прийняте рішення № 1027 від 25.12.1997 «Про визнання квартири АДРЕСА_1 службовим житлом», котрим квартиру АДРЕСА_1 було закріплено за управлінням житлово-комунального господарства як службову.
Дане рішення відповідача позивач вважає незаконним, оскільки в порушення вимог ст. 19 Положення про порядок та умови виконання в Україні кримінальних покарань, не пов'язаних з заходами виправно-трудового впливу на засуджених, затвердженого Указом Президіума ВР УРСР від 22.07.1984 Павлоградським районним судом виконавчий лист, копія опису майна та копія вироку суду від 17.05.1996 щодо ОСОБА_2. для виконання судовому виконавцю не направлялися та відповідний фінансовий орган про це не повідомлявся, в матеріалах кримінальної справи відсутні відомості щодо виконання вказаних вимог, передбачених Положенням про порядок та умови виконання в Україні кримінальних покарань, не пов'язаних з заходами виправно-трудового впливу на засуджених.
Повідомленням начальника державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції Бондаренко В.М. підтверджено, що матеріали щодо конфіскації майна ОСОБА_2. відсутні.
Згідно довідки Павлоградського міжміського БТІ квартира АДРЕСА_1 в м. Павлограді обліковується за ОСОБА_2.
Про оскаржуване рішення вона дізналася 25.05.2004 коли почала оформлювати спадщину після смерті батька тому просила поновити строк звернення до суду, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Сторони та треті особи в судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, а також докази, надані стороною та третіми особами на вимогу суду в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, ар. с. 7), після одруження - ОСОБА_1 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2, ар. с. 6).
Вироком Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.1996 ОСОБА_2. був засуджений до двох років позбавлення волі з конфіскацією майна, з відстроченням виконання основного покарання на один рік.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. помер.
16.02.2004 рішенням Павлоградського міського суду Дніпропетровської області встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому у мотивувальній частині рішення суду зазначено, що після смерті ОСОБА_2. відкрилася спадщина у вигляді належної йому на праві власності однокімнатної квартири АДРЕСА_1 м. Павлограда та ОСОБА_1. періодично проживала у вказаній квартирі, проводила ремонт, підтримувала у належному стані, частково сплачувала комунальні послуги.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради народних депутатів № 1027 від 25.12.1997, згідно акту опису і оцінки податкової інспекції від 09.10.1996 та вироку Павлоградського районного суду від 17.05.1996 про конфіскацію майна ОСОБА_2., виконкомом міської ради народних депутатів вирішено закріпити квартиру АДРЕСА_1 за управлінням житлово-комунального господарства як службову.
У листі Павлоградського міського управління юстиції від 02.08.2004 зазначено, що за період з 1996 по 1998 архівні дані щодо реєстрації виконавчих документів не збереглися; з 1998 року виконавчий лист про конфіскацію майна, яке належало ОСОБА_2. не надходив. Також листом Західно-Донбаської ОДПІ в Дніпропетровській області від 06.10.2005 № 30585/5/10-033 повідомлено, що акт опису і оцінки податкової інспекції від 09.10.1996 щодо квартири АДРЕСА_1 м. Павлограда Дніпропетровської області в Західно-Донбаській ОДПІ відсутні, оскільки документи, які містять відомості про безхазяйне майно зберігаються в інспекції протягом трьох років.
Відповідно до протоколу судового засідання Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2005 судом оглядалася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2. (ар. с. 117) та у мотивувальній частині постанови Павлоградського міськрайонного суду від 09.12.2005 вказано, що в матеріалах кримінальної справи, яка була представлена в судове засідання для огляду, щодо ОСОБА_2. відсутні будь-які відомості щодо виконання судом вимог, передбачених Положенням про порядок та умови виконання в Україні кримінальних покарань, не пов'язаних з заходами виправно-трудового впливу на засуджених, яким передбачено, що суд, що постановив вирок, повинен направити виконавчий лист, копію опису майна та копію вироку для виконання судовому виконавцю, про що повідомляє відповідний фінансовий орган. Такі дії Павлоградським районним судом не проводились. (ар. с. 121).
Довідкою Павлоградського міжміського бюро технічної інвентаризації № 1953 від 03.04.2009 повідомлено, що квартира АДРЕСА_1 по обліку технічної інвентаризації станом на 18.12.1995 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі договору міни, посвідченого 15.12.1995 приватним нотаріусом міського нотаріального округу.
Відповідно до довідки Управління житлово-комунального господарства Павлоградської міської ради ЖЕД № 5 від 01.09.2008 у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований та не проживає. Квартира обліковується у списках УЖКГ як не успадкована.
Відповідно до поквартирних карток на квартиру АДРЕСА_1, у вказаній квартирі з 02.02.1996 зареєстрований як власник квартири - ОСОБА_2 на підставі договору міни від 15.12.1995 посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу, реєстраційний номер 7797. Також відповідно до вказаних поквартирних карток з 1998 року у вказаній квартирі проживали інші особи на підставі службових ордерів, виданих рішеннями Павлоградського міськвиконкому, та останні - сім'я ОСОБА_3- з вказаної квартири були виписані 16.09.2004, з цього періоду у квартирі ніхто не проживає, рішення про надання службових ордерів на вселення у вказану квартиру Павлоградським міськвиконкомом не приймалися. (ар. с. 229-233).
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2008 про витребування додаткових доказів у справі та визнання явки відповідача в судове засідання обов'язковою відповідачем не виконана, будь-яких пояснень чи заперечень на позов відповідачем суду не надано, отже дана справа судом розглянута на підставі наявних у ній доказів.
Судом враховано наступне.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР « Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених » , затвердженого Законом Української РСР від 7 грудня 1984 року N 8075-X (Указ Президії Верховної Ради, ПВР УРСР, від 22.06.1984, № 7193-X "Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених") , цим Положенням визначаються порядок і умови виконання покарань у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, штрафу, громадської догани, конфіскації майна, позбавлення військового або спеціального звання і позбавлення батьківських прав (ст.1 Указу).
Підставою виконання покарань, перелічених у статті 1 цього Положення, є вирок суду, що набрав законної сили.
Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше трьох діб з дня набрання ним законної сили або повернення справи з касаційної інстанції. (ст. 2 Указу).
Відповідно до ст. 19 даного Положення с уд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання судовому виконавцеві, про що сповіщає відповідному фінансовому органові. При відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не провадилося.
Виконання покарання у вигляді конфіскації майна провадиться судовими виконавцями, які перебувають при районних (міських) народних судах за місцем знаходження майна. (ст. 20 Положення).
Статтею 22 Положення встановлено, що судовий виконавець негайно після одержання виконавчого листа перевіряє наявність майна, зазначеного в опису, виявляє інше майно, що підлягає конфіскації, і складає опис цього майна. При наявності довідки про те, що опису майна не провадилося, судовий виконавець вживає заходів до виявлення майна засудженого, що підлягає конфіскації, і при його виявленні складає опис цього майна.
Опис майна, складений судовим виконавцем, підлягає затвердженню народним суддею.
Крім цього ст. 23 Положення передбачалася обов'язкова передача фінансовим органам конфіскованого майна засудженого після задоволення відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР усіх пред'явлених до нього вимог. Передача конфіскованого майна фінансовим органам проводилася в порядку, встановленому Міністерством фінансів СРСР і Міністерством юстиції СРСР.
Відповідно до ст. 26 Положення після передачі конфіскованого майна фінансовим органам виконавчий лист з відміткою про виконання вироку про конфіскацію майна повертається суду, який постановив вирок.
Фінансові органи передають суду, який постановив вирок, відомості, що підтверджують виконання вироку в частині конфіскації майна.
Даний Указ втратив чинність з набранням чинності Кримінально-виконавчим кодексом України (ВР України, від 11.07.2003, № 1129-IV ""), тобто був дійсним станом на 1996-1997 роки та порядок виконання вироку Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 17.05.1996 в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_2 мав відповідати вищенаведеним нормам.
Як зазначено вище, відповідно до протоколу судового засідання Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2005 судом оглядалася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2. та у мотивувальній частині постанови Павлоградського міськрайонного суду від 09.12.2005 вказано, що в матеріалах кримінальної справи, яка була представлена в судове засідання для огляду, щодо ОСОБА_2. відсутні будь-які відомості щодо виконання судом вимог, передбачених Положенням про порядок та умови виконання в Україні кримінальних покарань, не пов'язаних з заходами виправно-трудового впливу на засуджених.
Враховуючи зміст повідомлення Павлоградського міжміського бюро технічної інвентаризації № 1953 від 03.04.2009 до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, який є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів, не було внесено зміни щодо суб'єкта речових прав на квартиру АДРЕСА_1, м. Павлоград. Дана квартира обліковується як власність ОСОБА_2. Дана обставина також підтверджена й довідкою Управління житлово-комунального господарства Павлоградської міської ради ЖЕД № 5 від 01.09.2008.
Рішенням від 16.02.2004 Павлоградського міського суду Дніпропетровської області встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому у мотивувальній частині рішення суду зазначено, що після смерті ОСОБА_2. відкрилася спадщина у вигляді належної йому на праві власності однокімнатної квартири АДРЕСА_1 м. Павлограда.
Дане судове рішення ніким не оскаржувалося та набрало законної сили.
Отже, з вказаного періоду позивач не має можливості належним чином оформити спадщину відповідно до судового рішення.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. При цьому, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи обґрунтоване рішення, чи використані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та ін.
Відповідно до перевірених обставин та належних їм доказів суд вважає, що відповідачем при прийнятті рішення № 1027 від 25.12.1997 не були вжиті всі передбачені діючим на той час законодавством заходи для належного прийняття та облікування квартири АДРЕСА_1 м. Павлограда, як конфіскованого майна, при передачі даного об'єкта нерухомості були порушені вимоги Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених, отже суд вважає, що вказане рішення відповідачем було прийняте безпідставно та з порушенням вимог, встановлених діючими на час прийняття рішення нормативно-правовими актами.
Стосовно поновлення позивачеві строку звернення до суду, суд враховує, що відповідачем у справі не було заявлено про застосування до даних відносин строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
За викладених обставин вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 69-72, 86, 99, 100, 128, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, треті особи: Павлоградське міжміське бюро технічної інентарізації, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція, Управління житлово-комунальним господарством м. Павлограда про поновлення строку звернення до суду та визнання рішення не чинним задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 1027 від 25.ю12.1997 «Про визнання квартири АДРЕСА_1 міста Павлограда Дніпропетровської області службовим житлом» - не чинним.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови суду викладений 04.06.2009.
Суддя С.В.Чабаненко