ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.03.2017Справа №910/13726/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна
Компанія»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії»
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Коваленко С.В. - по дов.
від відповідача: Волощук Р.А. - по дов.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2016р. у справі №910/13726/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016р., відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» від 27.04.2016р., оформлених протоколом № 2.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2017р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2016р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016р. у справі №910/13726/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.02.2017р. справу №910/13726/16 передано на розгляд судді Спичаку О.М.
Ухвалою від 09.02.2017р. суддею Спичаком О.М. прийнято до свого провадження справу №910/13726/16 та призначено її розгляд на 24.02.2017р.
У судовому засіданні 24.02.2017р. представником позивача було заявлено клопотання про заміну сторони. Вирішення питання щодо задоволення клопотання заявника було відкладено судом на наступне засідання.
Представник позивача надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення.
Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.02.2017р. було оголошено перерву до 13.03.2017р.
13.03.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія» було подано заяву про заміну позивача.
В обґрунтування означеної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія» посилалось на те, що останнє на підставі договору №1 від 29.12.2016р. про відступлення права вимоги набуло права вимоги Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» за кредитним договором №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., прийняття загальними зборами Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» оспорюваного рішення про припинення юридичної особи з порушенням умов якого і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням наступного.
Частинами 1, 2 ст.25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 Господарського процесуального кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України стосовно прав сторін у судовому процесі. (п.1.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Пунктом 1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Як вбачається з представлених суду документів, 29.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Юнекс Банк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія» (новий кредитор) було укладено договір №1 відступлення права вимоги, відповідно до п.2.1 якого первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах передбачених договором.
Згідно п.1.1 договору №1 від 29.12.2016р. кредитним договором є кредитний договір №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., що укладений між первісним кредитором та боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Олії»).
Загальна вартість прав вимоги за договором становить 33 844 137,52 грн. (п.3.1 договору №1 від 29.12.2016р.).
Датою відступлення права вимоги є дата повного виконання новим кредитором обов'язку сплатити первісному кредитору вартості прав вимоги в розмірі та порядку відповідно до умов договору (п.1.1 договору №1 від 29.12.2016р.).
У п.7.1 вказаного правочину вказано, що останній набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.
Як свідчать представлені суду документи, а саме платіжне доручення №398 від 29.12.2016р. на суму 33 844 137,52 грн., новим кредитором було виконано обов'язок зі сплати первісному кредитору вартості прав вимоги.
Отже, з огляду на наведене вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія» набуло прав вимоги за договором №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., а отже, керуючись приписами ст.25 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку щодо заміни Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія».
В судовому засіданні 13.03.2017р. у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 24.03.2017р.
Ухвалою від 13.03.2017р. замінено позивача по справі №910/13726/16, Публічне акціонерне товариство «Юнекс Банк» його правонаступником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія».
Представником позивача 24.03.2017р. через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.
Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2017р. надав усні пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 24.03.2017р.
В судовому засіданні 24.03.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва, -
12.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Юнекс Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» (позичальник) було укладено кредитний договір №0.77.0712.ЮО_К, відповідно до п.1.1. якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії, в розмірі 55 000 000,00 грн., на строк до 10.07.2015р. (включно), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією, комісії та виконати свої зобов'язання в повному обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
За умовами п.1.2 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. розмір кредитної лінії 55 000 000 грн.
Згідно п.1.6 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. цільовим призначенням кредитної лінії є поповнення обігових коштів.
У п.2.1 вказаного правочину банком та позичальником було погоджено, що виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується заставою та порукою.
Позичальник сплачує банку за користування кредитними коштами проценти в розмірі 20% річних. Строк користування кредитною лінією з 12.07.2012р. по 10.07.2015р. (п.п.1.3, 1.4 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р.).
Відповідно до п.7.1.2 кредитного договору № 0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника.
До кредитного договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. сторонами неодноразово вносились зміни, про що укладались відповідні додаткові угоди.
Зокрема, додатковою угодою №8 від 08.07.2015р. до вказаного кредитного договору сторони погодили, що погашення позичальником заборгованості за кредитною лінією має бути здійснене не пізніше 6 липня 2016 року.
Додатковою угодою №9 від 10.07.2015р. до вказаного кредитного договору сторони дійшли взаємної згоди перенести строк погашення позичальником процентів до 17.07.2015р. включно.
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст.1 Закону України «Про господарські товариства» підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За змістом ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.58 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Пунтком 1 ст.110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
З представлених суду документів вбачається, що 27.04.2016р. було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії», результати яких оформлено протоколом №2.
На загальних зборах вищого органу управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії», які було проведено 27.04.2016р., прийнято рішення про: обрання головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_4; припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» шляхом ліквідації товариства; створення ліквідаційної комісії товариства у складі одного члена - ліквідатора, призначення ліквідатором ОСОБА_3; надання ліквідатору товариства всіх повноважень та прав, що передбачені та є необхідними відповідно до законодавства України для належного проведення процедури ліквідації товариства відповідно до статуту товариства та законодавства України; звільнення у зв'язку з початком ліквідації товариства директора ОСОБА_4 з 27.04.2016р. та покладення з 28.04.2016р. обов'язків керівника на ліквідатора; встановлення строку для ліквідації товариства до 27.07.2016р.; встановлення строку для прийняття претензій кредиторів у два місяці з дня оприлюднення повідомлення про припинення товариства в результаті ліквідації на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
За твердженнями позивача, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії», які оформлено протоколом №2 від 27.04.2016р., прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо належного виконання зобов'язань, зокрема, з порушенням відповідачем обов'язку, який передбачено п.7.1.2 кредитного договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., в якому передбачено, що до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника. Вказані обставини, на думку заявка, є достатніми для визнання рішення загальних зборів відповідача недійсними та стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно п.2.12 Постанови №4 від 26.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
У п.2.13 Постанови №4 від 26.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» вказано, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 41 та 42 Закону України «Про акціонерні товариства», стаття 15 Закону України «Про кооперацію»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України «Про господарські товариства»); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальінстю (частина шоста статті 60 Закону України «Про господарські товариства»); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України «Про акціонерні товариства»). Аналогічні підстави, що є безумовними для визнання недійсним рішення загальних зборів, наведено у Постанові №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Тобто, діючим законодавством України надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує права та охоронювані законом інтереси особи та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У ст.54 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, позивачем повинно бути доведено факт порушення вимог закону або установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» під час скликання та проведення зборів вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття такого рішення.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, заявник посилався на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії», які оформлено протоколом №2 від 27.04.2016р., прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо належного виконання зобов'язань, зокрема, з порушенням відповідачем обов'язку, який передбачено п.7.1.2 кредитного договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., в якому передбачено, що до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення. При цьому, господарський суд зазначає наступне.
Як вказувалось вище, за змістом ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.58 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Пунктом 1 ст.110 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Виходячи зі змісту приписів ст.ст.41, 59 Закону України «Про господарські товариства» до виключної компетенції загальних зборів товариства належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статтею 60 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Згідно п.5.8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Суд зауважує, що фактично нормами чинного на момент прийняття оспорюваного рішення законодавства та положеннями статуту відповідача було передбачено виключну компетенцію вищого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю, щодо прийняття рішень про припинення товариства шляхом ліквідації, а отже, прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» рішень, які оформлені протоколом №2 від 27.04.2016р. є таким, що вчинено в межах визначених повноважень.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що умови кредитного договору, який укладено між сторонами, не можуть обмежувати компетенції загальних зборів учасників товариства, яка визначена Законом України «Про господарські товариства» та статутом відповідача.
Приймаючи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, які наведено у постанові від 30.01.2017р., суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що фактичні причини прийняття загальними зборами відповідача оспорюваного рішення ніяким чином не впливають відповідність у даному випадку останнього вимогам чинного законодавства, оскільки фактично вичерпного переліку підстав для прийняття рішення про ліквідацію товариства ані Законами України, ані статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» не передбачено.
Одночасно, з урахуванням обов'язкових у відповідності до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівок суду касаційної інстанції, з приводу порушення прав та законних інтересів Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк» внаслідок прийняття загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» рішення про ліквідацію всупереч умов договору № 0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р., суд вважає за необхідне зауважити наступне.
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вказувалось судом, відповідно до п. 7.1.2 кредитного договору № 0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. до повного виконання зобов'язань по цьому договору позичальник зобов'язується не здійснювати без попередньої письмової згоди банку наступні дії: злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ, заснування нових юридичних осіб, прийняття рішення про ліквідацію позичальника, а також щодо внесення змін та доповнень до установчих документів про статус позичальника.
З наведеного вбачається, що прийняття загальними зборами відповідача оспорюваного рішення фактично є порушенням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Суд зазначає, що невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Тобто, з наведеного вбачається, що невиконання відповідачем умов п.7.1.2 договору №0.77.0712.ЮО_К від 12.07.2012р. свідчить про порушення прав заявника, як контрагента за кредитним договором, а отже, може бути підставою для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» заходів відповідальності, які передбачені умовами договору або закону, проте, ніяким чином не може слугувати підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з питання, що належить до їх виключної компетенції.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що право сторін на вільний вибір умов договору, яке передбачено ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, не є абсолютним, зокрема, учасники господарських зобов'язань при укладанні окремих правочинів ніяким чином не можуть впливати, в тому числі, обмежувати компетенцію, більш того виключну, вищого органу управління товариством в частині правомочності прийняття рішень щодо припинення юридичної особи шляхом її ліквідації.
За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна Пелетна Компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Олії» від 27.04.2016, оформлених протоколом № 2.
Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Судовий збір згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.
Одночасно, відповідно до п.4.4 Постанови №7 від 21.02. 2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Враховуючи висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог, судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення від 27.09.2016р. у справі №910/13726/16 також залишається за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
29.03.2017р.
Суддя О.М. Спичак