Справа № 342/280/17
Провадження № 2/342/300/2017
27 березня 2017 року м. Городенка
Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за заповітом
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по вул. Сагайдачного, 7 в с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області.
Належним чином дослідивши подану заяву, приходжу до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявила вимоги про: визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по вул. Сагайдачного, 7 в с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області..
При цьому позивачем сплачений судовий збір у сумі 640,00 грн. (квитанція № 85.79.1/258574 від 24.03.2017 року.
Крім того, позивач подала технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 7 вулиця Сагайдачного у с. Чортовець, де вказана інвентаризаційна вартість нерухомого майна 23740 грн., іншого документу, який б підтверджував дійсну вартість спірного майна, а саме звіт про оцінку, вищезазначеного житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, строк дії якої становить не більше шести місяців з дати оцінки не подано, що унеможливлює встановлення правильності ціни позову та порушує вимоги нормип. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру, що також кореспондується з вимогами ст. 80 ЦПК України.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року з подальшими змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25 травня 1998 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Згідно вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведені недоліки унеможливлюють визначення правильності сплати судового збору.
За приписами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення вищезазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві.
Суддя: Федів Л.М.