Справа №340/157/17
Провадження № 3/340/85/17
28 березня 2017 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, інженера з охорони тваринного світу Верховинського НПП, - за ст. 185 КпАП України, -
з протоколу про адміністративне правопорушення серія ІФ №006216 від 15.03.2017, вбачається, що ОСОБА_1, 15.03.2017 о 11 год 20 хв перебуваючи в с.Красноїлля Верховинського району та знаходячись у своєму автомобілі, не виконував законних вимог працівників поліції при виконанні ними службових обов'язків, а саме не припиняв правопорушення, чинив протидію, тримав за руку, шарпав за форменний одяг.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, пояснив що він не чинив непокори працівникам поліції, а навпаки, працівники поліції не надавши йому можливості заглушити двигун та витягнути ключ, нічого не сказавши, не пояснивши в чому причина, розбили вікно в дверях його транспортного засобу, витягли його через нього та заломивши руки назад, наділи кайданки. Він і до цього часу не розуміє, що відбувалося та на яких підставах працівники поліції так з ним вчинили.
З пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були допитані в судовому засіданні в якості свідків, вбачається, що 15.03.2017 працівниками поліції їх було залучено в якості понятих при здійсненні адміністративного затримання ОСОБА_1 Коли вони прибули в с.Красноїлля, то побачили ОСОБА_1, який спокійно стояв на узбіччі дороги у наручниках. Щоб він чинив якийсь опір працівникам поліції, цього вони не бачили.
Допитаний в судовому засіданні свідок, поліцейський ОСОБА_4 суду пояснив, що під час несення ним та його напарниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 служби, ними по вул.Гуцульського Повстання в смт Верховина був помічений автомобіль марки "Пежо" зеленого кольору, в якого не читався номерний знак, а тому вони намагалися зупинити даний автомобіль, однак водій не реагував та прискорив швидкість руху. Старшим групи ОСОБА_6 було прийнято рішення про переслідування даного автомобіля, яке відбувалося близько 30 хв протяжністю 10 км до с.Красноїлля Верховинського району. Коли автомобіль було зупинено внаслідок його блокування іншим грузовим транспортним засобом, водій ОСОБА_1 заблокував дверки автомобіля та не виходив з нього. На їхні прохання заглушити мотор та відкрити дверки, він не реагував, і тому інспектором поліції ОСОБА_5 було прийнято рішення вибити бокове скло у водійських дверях, що він і зробив, після чого вони витягли водія з автомобіля, здійснили його затримання та наділи кайданки. Вважає, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського полягала в тому, що ОСОБА_1 пручався та не виходив з автомобіля.
Допитаний в якості свідка, інспектор поліції ОСОБА_5 дав суду аналогічні пояснення, додатково пояснив, що він змушений був вибити вікно, оскільки в руках ОСОБА_1 ним було помічено предмет схожий на гранату, що могло загрожувати життю водія та працівникам поліції. Вважає, що порушення полягає в тому, що ОСОБА_1 відмовився розблокувати дверки автомобіля, вийти з нього, та припинити лаятися в сторону поліцейських нецензурними словами.
Свідок, інспектор поліції ОСОБА_6 надав суду пояснення аналогічні з поясненнями ОСОБА_7В та ОСОБА_5
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, свідків та оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути встановлений склад адміністративного правопорушення із зазначенням конкретних дій, вчинених особою, які підпадають під норму диспозиції певної статті КпАП України.
Статтею 185 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Таким чином, диспозиція вказаної статті передбачає адміністративну відповідальність саме за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Отже, якщо діями ОСОБА_1 було вчинено злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, то у протоколі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП України, працівником поліції необхідно зазначати в чому проявлялась злісна непокора, які розпорядження або вимоги були адресовані правопорушнику, чи перебували працівники поліції при виконанні ними службових обов'язків.
Однак, протокол серія ІФ №006216 від 15.03.2017 складений всупереч вимогам ст. 256 КпАП України, зокрема ним не розкрито суть адміністративного правопорушення та не враховано, що фабула ст. 185 КпАП України передбачає обов'язкову наявність законної вимоги працівника поліції, яку відмовляється виконати правопорушник, та в чому полягала ця вимога, що в даному випадку документально не підтверджено та нічим не зафіксовано. Також не зазначено, що непокора вчинялась при виконанні службових обов'язків працівниками поліції.
Крім цього, з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що конкретні дії ОСОБА_1, які кваліфіковано, як непокору працівникам поліції, полягали у вчиненні фізичної протидії, триманні за руку та шарпанні за форменний одяг. Однак показами свідків, поліцейських ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, вказані обставини не підтвердилися, оскільки усі свідки зазначали про те, що після невиконання одночасних вимог вийти з автомобіля та відігнати автомобіль на обочину, ними було прийнято рішення розбити бокове скло автомобіля, через яке вони витягнули ОСОБА_1 та одразу одягнули наручники.
В той же час, дії ОСОБА_1, що полягали у відмові вийти з автомобіля на вимогу поліцейських та фізичній протидії при спробі його витягнути через розбите вікно автомобіля не можна розглядати, як склад адміністративного правопорушення ст.185 КпАП України, так як таким діям передували суперечливі вимоги поліцейських про одночасне залишення салону автомобіля та здійснення руху цим автомобілем, без попереднього роз'яснення причин зупинки, суті вчиненого адміністративного правопорушення, та інших передбачених чинним законодавством дій.
З врахуванням наведеного, а також того, що іншими належними та допустимими доказами не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України, а саме злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Керуючись ст.247,279,280,283,284,288 КпАП України,-
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КпАП України закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляції через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: А.Б.Бучинський