13 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.01.2017 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підстави ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки, якщо він протягом іспитового строку виконає покладені на нього обов'язки, а саме повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 27.04.2016 приблизно о 18 год. 00 хв. разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) зайшли до магазину «Варус», який розташований в ТЦ «Дитячий Світ» по вул. Малишка, 3, в м. Києві, з метою придбання товару.
Перебуваючи у торговому залі поблизу кас, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення товару, що належить ТОВ «Омега», а саме жувальних гумок ТМ «Орбіт Ріглі соковитий кавун» в кількості 29 (двадцяти дев'яти) штук, а всього на суму 219 грн. 53 коп.
В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на прохання ОСОБА_6 покласти до його сумки жувальні гумки ТМ «Орбіт Ріглі соковитий кавун» в кількості 29 (двадцяти дев'яти) штук, для того щоб в подальшому їх придбати, взяла з полиці біля каси упаковку жувальних гумок ТМ «Орбіт Ріглі соковитий кавун» в кількості 29 (двадцяти дев'яти) штук, що належать ТОВ «ОМЕГА» та поклала їх до сумки ОСОБА_6 , яка перебувала у останнього на плечі.
Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що має у сумці упаковку жувальних гумок ТМ «Орбіт Ріглі соковитий кавун» в кількості 29 (двадцяти дев'яти) штук, що належать ТОВ «ОМЕГА», пройшов повз касову зону, не сплативши за даний товар.
Після чого, ОСОБА_6 з вищевказаним викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Омега» матеріальну шкоду на загальну суму 219 гривень 53 копійки.
В апеляційній скарзі прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, якимвизнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, в решті вирок суду залишити без змін.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, а також на неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, яке полягає у необґрунтованому застосуванні ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та правильність кваліфікації його дій учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_6 , який раніше судимий, має постійне місце проживання, наявності обставин, що пом'якшують покарання - щирого каяття та наявність на утримані 3-х неповнолітніх дітей, відсутності обставин, які обтяжують покарання, а також відсутності будь-яких претензій майнового або морального характеру з боку потерпілого, особливостей й обставин вчинення правопорушення, а саме способу вчинення злочину, розміру завданої шкоди, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, суд першої інстанції правильно визначив ОСОБА_6 вид та розмір покарання, а також обґрунтовано дійшов висновку про можливість його виправлення та перевиховання без відбування покарання шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст.75 КК України.
Таким чином, судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Доводи апеляційної скарги прокурорав частині призначення покарання з урахуванням положень ч.3 ст. 78 КК України є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання, суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 звільнений від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року.
Дана ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили 24.06.2016 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 11.01.2017 року щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3