22 березня 2017 року Справа № 914/1719/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Голови правління - Генерального директора Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" Перерви Андрія Юрійовича
на постанову відЛьвівського апеляційного господарського суду 15.12.2016
у справі Господарського суду№ 914/1719/16 Львівської області
за позовомГолови правління - Генерального директора Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" Перерви Андрія Юрійовича
доПублічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія"
провизнання недійсним рішення наглядової ради товариства, визнання протиправними та припинення дій наглядової ради товариства, визнання протиправною бездіяльності товариства та внесення змін до відомостей про керівника товариства
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача повідомлений, але не з'явився;
- відповідача повідомлений, але не з'явився;
22.06.2016 Голова правління - Генеральний директор Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" Перерва Андрій Юрійович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" про: - визнання недійсними рішень наглядової ради ПАТ "Львівська вугільна компанія" від 23.05.2016, що оформлені протоколом позачергового засідання від 23.05.2016 б/н; - визнання протиправними та припинення дій ПАТ "Львівська вугільна компанія" щодо скликання та проведення засідань Наглядової ради ПАТ "Львівська вугільна компанія"; - визнання протиправною бездіяльність ПАТ "Львівська вугільна компанія" щодо скликання (підготовки) та проведення 27.06.2016 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Львівська вугільна компанія"; - внесення змін до відомостей про керівника ПАТ "Львівська вугільна компанія", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вказавши керівником Перерву Андрія Юрійовича.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 у справі № 914/1719/16 (колегія суддів у складі: Щигельська О.І. - головуючий суддя, судді Петрашко М.М., Сухович Ю.О.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 (колегія суддів у складі: Орищин Г.В. - головуючий суддя, судді Данко Л.С., Юрченко Я.О.), відмовлено у задоволенні заяви Голови правління - Генерального директора Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" Перерви Андрія Юрійовича про вжиття заходів до забезпечення позову. Залишено позов без розгляду.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Голова правління - Генеральний директор Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" Перерва Андрій Юрійович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 у справі № 914/1719/16.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 67 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи даний позов без розгляду виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвал суду від 24.06.2016, 11.07.2016, 20.07.2016, 10.08.2016, 17.08.2016, 31.08.2016, 12.10.2016, 31.10.2016 та не забезпечено явку повноважного представника в жодне судове засідання, що зважаючи на предмет спору та долучені до матеріалів справи докази, робить неможливим вирішення спору по суті за наявними в матеріалах справи документами, та з огляду на відсутність пояснень з приводу поважності причин невиконання вимог вказаних ухвал суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.
Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариством трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.
Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.
У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Отже, трудові спори - це врегулювання розбіжностей, що виникають між працівником і роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) з питань застосування законодавчих та інших нормативних актів про працю, або між колективом працівників та роботодавцем про зміну умов праці, укладення чи виконання колективного договору, угод, умов трудового договору (контракту) та інші.
Пунктом 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.
Пунктом 39 цієї ж постанови передбачено, що рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку лише акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.
Як вбачається із тексту позовної заяви, інших матеріалів справи, Перерва Андрій Юрійович звернувся до Господарського суду Львівської області у даній справі як посадова особа - Голова правління - Генеральний директор Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія". Позовна заява підписана Головою правління - Генеральним директором Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" Перервою А. Ю.
При цьому, обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що його повноваження як Голови правління - Генерального директора Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" припинені незаконно.
Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що матеріали справи не містять обгрунтувань позову в контексті саме корпоративних правовідносин, посилань на порушення прав позивача саме як акціонера товариства, а не посадової особи.
Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства як трудовий спір.
Таким чином, суд першої інстанції повинен був відмовити у прийнятті позовної заяви, а не порушувати провадження у справі, водночас в разі порушення провадження у справі за такою заявою, господарський суд не позбавлений був права припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в апеляційному порядку, не виявив даних порушень місцевим господарським судом норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України, користуючись повноваженнями, наданими ст. 1119 ГПК України, зокрема, правом скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі, вважає за необхідне скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 у справі № 914/1719/16, та припинити провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Голови правління - Генерального директора Публічного акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" Перерви Андрія Юрійовича задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 у справі № 914/1719/16.
Припинити провадження у справі № 914/1719/16.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
В.І. КАРТЕРЕ