"21" березня 2017 р.Справа № 916/3158/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.
при секретарі судового засідання Станковій І.М.
за участю представників сторін:
від ДП «Морський торговельний порт «Южний» - Коновалова Н.О. - за довіреністю;
від ПП «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК» в особі філії №4 ПП «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК» - Цуркан М.В. - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»
на рішення господарського суду Одеської області від 10 січня 2017 року
по справі №916/3158/16
за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»
до Приватного підприємства «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК» в особі філії №4 Приватного підприємства «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК»
про стягнення 48418,92 грн.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 28.02.2017р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.
В судовому засіданні 21.03.17р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
21.11.2016р. Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (надалі - позивач, ДП «МТП «Южний», Порт) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК» в особі філії №4 Приватного підприємства «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК» (надалі - відповідач, ПП «ТД «Галпідшипник» в особі філії №4, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за договором у розмірі 48148,92грн., з яких 22912,34грн. розмір пені за прострочення поставки товару, 25506,58грн.- розмір штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів.
В обґрунтування позовних вимог ДП «МТП «Южний» зазначило, що між ним та відповідачем 12.05.2016р. було укладено Договір про поставку товарів №Т/СН-19. Відповідно до умов вищезазначеного Договору 29.06.2016р. позивач відповідачу засобами факсимільного зв'язку направив рознарядку №205-63/1271 від 29.06.2016р. з проханням поставити на склад бази постачання ДП «МТП «Южний» першочергові підшипники згідно переліку. Відповідно до п.5.1. договору кінцевим терміном поставки товарів за рознарядкою було 13.07.2016р., однак відповідач станом на теперішній час поставку партії підшипників за рознарядкою частково не здійснив та здійснив з простроченням, що підтверджується прибутковими документами (товарно-транспортні накладні, приймальні акти, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей), що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
З посиланням на норми ст.ст.525, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст.ст.193, 231 ГК України, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
13.12.2016р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
10.01.2017р. позивач подав місцевому господарському суду письмові пояснення з урахуванням відзиву на позовну заяву.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. (суддя Степанова Л.В.) у позові відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.ст.15,16 ч.ч.1,2 ст.11, ст.ст.712 ЦК України, ст.173,175, 193, ч.2 ст.218 ГК України, та вмотивовано наступним. З відомостей, що містяться в рознарядці №205-63/1271 від 29.06.2016р. вона була направлена засобами факсимільного зв'язку на номер телефону 97161465, однак у розділі 13 договору, укладеному між сторонами, встановлені номери телефонів/факсів відповідача (032) 297-65-66, (048) 717-44-31, будь-які зміни до договору щодо зміни реквізитів сторонами не узгоджувалися у зв'язку із чим позивачем не надано доказів направлення рознарядки №205-63/1271 від 29.06.2016р. на телефон/факс відповідача. Посилання позивача на лист №89 від 06.07.2016р., як на доказ отримання відповідачем рознарядки №205-63/1271 від 29.06.2016р., судом до уваги не прийняті, оскільки даний лист відповідача не містить посилань на рознарядку №205-63/1271 від 29.06.2016р. Рознарядка №205-63/1271 від 29.06.2016р. не відповідає вимогам укладеного між сторонами договору, оскільки відповідно до п.1.2. договору найменування товару визначається згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 та згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015. Асортимент, кількість та ціна за одиницю товару визначені в додатку №1 до договору. В Специфікаціях, що були неодноразово змінені сторонами, чітко вказується найменування товару, кількість, ціна за одиницю без ПДВ, ПДВ та загальна ціна разом з ПДВ, а надана позивачем рознарядка №205-63/1271 від 29.06.2016р. не відповідає Специфікації, що є додатком до договору. Рознарядка не містить печатки позивача, а натомість містить виправлення зроблені від руки без зазначення посадової особи, яка зробила виправлення; підписана особою, повноваження якої не підтверджені ані договором, ані Статутом позивача, ані відповідним дорученням чи довіреністю. Позивачем під час розгляду справи не було надано належних доказів на підтвердження позовних вимог, а саме - доказів отримання відповідачем рознарядки, доказів відповідності рознарядки умовам договору, у зв'язку із чим у відповідача зобов'язань за спірною рознарядкою №205-63/1271 від 29.06.2016р. не виникло; відсутні факти порушення зобов'язань за договором поставки, що зумовлює безпідставність нарахування відповідачу штрафних санкцій.
Не погодившись з рішенням суду від 10.01.2017р., ДП «МТП «Южний» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення є необґрунтованим, прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
- щодо не прийнятого до уваги судом першої інстанції посилання позивача на лист №89 від 06.07.2016р. як на доказ отримання Відповідачем рознарядки №205-63/1271 від 29.06.2016р., то цей лист було складено відповідачем 06.07.2016р.- тобто вже після направлення рознарядки від 29.06.2016р. та у листі чітко зазначено, що саме в процесі виконання поставки товару за Договором по незалежним від відповідача обставинам було виявлено неможливість поставки певного товару та запропоновано придбання підшипників покращеної якості;
- Порт не погоджується з висновками суду відносно того, що рознарядка від 29.06.2016р. не відповідає вимогам укладеного між сторонами договору, оскільки у зв'язку з тим, що згідно специфікації в деяких найменуваннях товару крім назви Товару (яка містить в собі технічні характеристики, розмір та інше) ще прописано кілька можливих виробників цього товару, які Постачальник зможе поставити, в рознарядці від 29.06.2016р. було зазначено тільки назву товару, без зазначення заводу - виробника;
- судом не прийнято до уваги те, що згідно рознарядки №205-63/1942 від 23.09.2016р. апелянтом також не було зазначено в деяких найменуваннях товару виробників, які були прописані у специфікації, та це не завадило відповідачу згідно видаткових накладних від 10.10.2016р., 15.11.2016р., 06.12.2016р. відвантажити позивачу товар згідно рознарядки від 23.09.2016р. та специфікації, що є додатком № 1 до договору;
- суд не звернув уваги та не надав належної правової оцінки доводам позивача щодо того, що виправлення у рознарядці №205-63/1271 від 29.06.2016р., зроблені від руки виконавцем цього документу інженером ВМТЗ ОСОБА_3 із зазначенням власного підпису співробітника. В свою чергу, рознарядка від 29.06.2016р. була підписана начальником відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_4 враховуючи положення відповідної посадової інструкції.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.
27.02.2017р. відповідач подав Одеському апеляційному господарському суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, що 12.05.2016р. між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (Покупець) та Приватним підприємством «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК» в особі філії №4 Приватного підприємства «Торговий Дім «ГАЛПІДШИПНИК» (Постачальник) було укладено договір №Т/СН-37 про поставку товарів (надалі - Договір №Т/СН-37), за яким Постачальник зобов'язується у 2016р. поставити Покупцю товари, зазначені у Специфікації, що є додатком №1 до договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар (п.1.1. Договору).
Згідно із п.1.2 Договору №Т/СН-37 найменування товару визначається згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 та згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015. Асортимент, кількість та ціна за одиницю товару визначені в додатку №1 до Договору.
Ціна договору становить 2832106,32грн. у тому числі ПДВ 20% - 472017,72грн. (п.3.1 Договору №Т/СН-37).
Відповідно до п.4.1 Договору №Т/СН-37 розрахунки за товар проводяться протягом 10 банківських днів з моменту поставки конкретної партії товару на підставі виставленого Постачальником рахунку, який оформлено у відповідності до рознарядки Покупця, шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів на рахунок Постачальника.
Постачальник, протягом 10 робочих днів з дня отримання рознарядки Покупця на поставку конкретної партії товару, поставляє Покупцеві товар у повній відповідності до наданої рознарядки. Моментом поставки товару вважається одержання Покупцем з оформленням прибуткових документів на складі Покупця. Рознарядка Покупця на поставку конкретної партії товару надсилається Постачальнику засобами факсимільного зв'язку. Постачальник не пізніше ніж за 24 години до моменту прибуття товару до місця поставки
Товару до місця поставки повідомляє про це Покупця засобами факсимільного зв'язку (пункти 5.1, 5.2 Договору №Т/СН-37).
Відповідно до пунктів 7.1, 7.2. Договору №Т/СН-37 у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, винна Сторона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому Договорі. За порушення Постачальником строку виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016р., але у будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.1 Договору №Т/СН-37).
Відповідно до п.11.11 Договору №Т/СН-37 Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у Договорі реквізитів та зобов'язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов'язаних із цим несприятливим наслідків.
Згідно із п.11.9 Договору №Т/СН-37 зміни до Договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством України, тільки за домовленістю Сторін, що оформлюються додатковими угодами до цього Договору, які є його невід'ємними частинами.
У пункті 13 Договору №Т/СН-37 «Місцезнаходження та реквізити сторін» номери телефонів/факсів Постачальника зазначений як (032) 297-65-66 та (048) 717-44-31.
На виконання умов Договору №Т/СН-37 сторонами була підписана Специфікація (додаток №1 до договору) на суму 2832106,32грн. у тому числі ПДВ 20% - 472017,72грн.
Під час дії Договору №Т/СН-37 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору відповідно до якої сторони виклали Специфікацію (додаток №1 до договору) в новій редакції.
07.06.2016р. сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору №Т/СН-37, якою виклали Специфікацію (додаток №1 до договору) у новій редакції.
19.08.2016р. між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до Договору №Т/СН-37 за якою сторони виклали Специфікацію (додаток №1 до договору) у новій редакції.
В матеріалах справи міститься копія рознарядки №205-63/1271 від 29.06.2016р. за підписом начальника ВМТЗ ОСОБА_4 на ім'я директора ПП «Торговий дім «Галпідшипник», в якій зазначено наступне.
Згідно Договору №Т/СН-37 - від 12.05.2016р. прохання поставити на склад бази постачання ДП «МТП Южний» транспортом за наш рахунок першочергові підшипники згідно переліку, а також на кожну партію товару прохання надавати відповідні сертифікати виробника та паспорта завірені відповідним чином: підшипник NJ 318 (42318) - 10шт., підшипник NJ 324 (42324) - 1шт., підшипник NJ 2214 (42514) - 2шт., підшипник 22216 (3516) - 2шт., підшипник 22356 (3656) - 2шт., підшипник 29360 - 2шт., підшипник 29360 - 2шт. (закреслено та містить напис "не надо"), підшипник 29380 - 1шт., підшипник 32938 - 2шт., підшипник 6010-2RS (180110) - 100шт., підшипник 7618А(32318) - 2шт., підшипник 2007148 - 2шт., підшипник 2007148 - 2шт., підшипник 22222 (3522) - 2шт., підшипник 3528 (22228) - 2шт. (а.с.39).
19.10.2016р. ДП «МТП «Южний» надіслало відповідачу претензію з вимогою сплатити штрафні санкції за прострочення поставки товару у розмірі 47485,63грн. у зв'язку із невиконанням рознарядки №205-63/1271 на поставку товару, строк виконання якої скінчився 13.07.2016р. (а.с.41-44).
Вищезазначена претензія була отримана відповідачем 24.10.2016р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.45).
02.11.2016р. ПП «Торговий дім «Галпідшипник» надіслало позивачу відповідь на претензію №5774/12/102/16 від 10.10.2016р., в якій зазначило, що претензія не підлягає задоволенню, оскільки, зокрема, рознарядку позивача від 29.06.2016р. №205-63/1271 ПП «Торговий дім «Галпідшипник» не отримувало і не погоджувало відповідно.
Звертаючись до суду з позовом, Порт зазначив, що він звернувся до відповідача з претензією щодо перерахування штрафних санкцій за прострочення поставки товару на суму 47485,63грн. У відповідь на претензію відповідач зазначив, що рознарядку №205-63/1271 від 29.06.2016р. не отримував та не погоджував. Однак в листі від 06.07.2016р. №89 відповідач підтверджує отримання рознарядки №205-63/1271 від 29.06.2016р.на поставку товару та зазначає, що в процесі виконання поставки було виявлено, що деякі виробники підшипників крім номерів зазначають ще й додаткові модифікації на підшипниках для надання споживачам більшої інформації про якість та технічні параметри свого товару у зв'язку з чим відповідач запропонував позивачу розглянути можливість придбання підшипників покращеної якості. Враховуючи викладене між сторонами і була підписана додаткова угода №3. В свою чергу, до моменту укладання додаткової угоди №3 Поставку товару за рознарядкою №205-63/1271 від 29.06.2016р. відповідачем так і не було здійснено, позивач рознарядкою від 23.08.2016р. №205-63/1697 разом із додатковим переліком товарів повторно запросив поставку партії підшипників, зазначених у рознарядці №205-63/1271 від 29.06.2016р. При цьому рознарядка №205-63/1271 від 29.06.2016р. не була відкликана чи скасована позивачем, а вчасна поставка необхідного позивачу товару не була здійснена з вини відповідача та з незалежних від позивача обставин.
Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДП «Морський торговельний порт «Южний» з огляду наступного.
Згідно із ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно із ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на рознарядку №205-63/1271 від 29.06.2016р., що 29.06.2016р. була направлена засобами факсимільного зв'язку на номер телефону 97161465 («звіт про передачу» - а.с.40).
Отже вищезазначена рознарядка була надіслана позивачем за номером телефону 97161465, проте у розділі 13 Договору №Т/СН-37 зазначені номери телефонів/факсів відповідача (032) 297-65-66, (048) 717-44-31, у додаткових угодах №№1-3 до договору відсутні дані щодо позгодження сторонами зміни реквізитів сторін (зокрема номерів телефонів/факсів).
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В даному випадку, виходячи з положень ст.526, ч.1 ст.627 ЦК України та змісту пункту 11.11. Договору, слід вважати, що зобов'язання поставки товару за рознарядкою позивача відповідно до пунктів 5.1., 5.2, 5.3 Договору виникає у відповідача у разі, якщо його контрагент надіслав рознарядку факсимільним зв'язком за реквізитами, вказаними у розділі 13 Договору, а саме за телефонами/факсами №032-297-65-66, №048717-44-31.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомив про зміну своїх реквізитів (номерів телефону/факсу) та/або сторони узгодили зміну реквізитів відповідача у встановлений п.11.9 Договору спосіб, а саме погодили, що за номером телефону 97164465 може бути надіслано рознарядку факсимільним зв'язком.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
За викладених обставин відсутні підстави вважати, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з поставки підшипників за Договором від 12.05.2016р. №Т/СН-37.
На думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив у якості доказу отримання відповідачем рознарядки №205-63/1271 від 29.06.2016р. лист відповідача №89 від 06.07.2016р., так як зі змісту листа вбачається, що відповідач пропонує позивачу придбати підшипники підвищеної якості та повідомляє, що деякі виробники підшипників у зв'язку із запровадженням міжнародних стандартів системи якості та запровадження сертифікації систем якості продукції випускають підшипники з додатковим маркуванням та пропонує позивачу внести зміни до Специфікації (додатку №1 до договору).
Лист №89 від 06.07.2016р. не містить жодного посилання на рознарядку №205-63/1271 від 29.06.2016р.
Отже позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем рознарядки від 29.06.2016р., що свідчить про відсутність з боку відповідача порушень умов Договору №Т/СН-37, та як наслідок, відсутність правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за таке невиконання.
Також суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що рознарядка №205-63/1271 від 29.06.2016р. не відповідає вимогам укладеного між сторонами договору, оскільки відповідно до п.1.2. договору найменування товару визначається згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 та згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015. Асортимент, кількість та ціна за одиницю товару визначені в додатку №1 до договору. В Специфікаціях, що були неодноразово змінені сторонами, чітко вказується найменування товару, кількість, ціна за одиницю без ПДВ, ПДВ та загальна ціна разом з ПДВ, а надана позивачем рознарядка №205-63/1271 від 29.06.2016р. не відповідає Специфікації, що є додатком до договору.
Наприклад, в рознарядці від 29.06.2016р. зазначено «Підшипник NJ 318 (42318) - 10 шт.», в той час як в специфікації, чинній станом на 29.06.2016р. (а.с.29-32) зазначено - «Підшипник NJ 318 (42318) SKF/ZKL/URB/TMB, одиниця виміру - шт., кількість, ціна за одиницю без ПДВ (грн) - 1196,87, ПДВ за одиницю (грн) 239,37, загальна ціна з ПДВ (грн) 14362,40».
Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного.
Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції листа відповідача №89 від 06.07.2016р. не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з оскаржуваного рішення, господарський суд Одеської області під час розгляду справи досліджував вищезазначений лист, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що він не є доказом отримання ПП «ТД «Галпідшипник» рознарядки від 29.06.2016р., оскільки у листі відсутнє посилання на дану рознарядку.
Інші доводи апеляційної скарги не свідчать про неправильність висновку про відмову у позові місцевого господарського суду та підставою для скасування рішення слугувати не спроможні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін.
Керуючись ст.ст.99, 101-103,105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. у справі №916/3158/16 залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 27.03.2017р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Таран С.В.