16 грудня 2016 р. Справа № 804/5790/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
при секретаріГерманюк Т.В.
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Борисенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП України в Дніпропетровській області № 2083 від 26.07.2016 року по о/с про притягнення поліцейського оперуповноваженого сектора кримінальної поліції Індустріального ВП Дніпропетровського ВП ГУНП України у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5, за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», що виразилась у керуванні транспортними засобом у технічно несправному стані та з ознаками алкогольного сп'яніння, що не відповідає вимогам чинного законодавства до моральних якостей поліцейського, у притягненні до дисциплінарної відповідальності у вигляді - попередження про неповну посадову відповідальність.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності та проведення службового розслідування став протокол про Адміністративне правопорушення серії АП2 № 086986 за ч. 1 ст. 130 КУпАП під час перевірки документів на право керування транспортним засобом нібито в стані алкогольного сп'яніння. Протокол Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпро закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, а тому наказ № 2083 від 26.07.2016 року по о/с про притягнення поліцейського оперуповноваженого сектора кримінальної поліції Індустріального ВП Дніпропетровського ВП ГУНП України у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 підлягає скасуванню.
В наданих до суду запереченнях зазначено, що службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 було допущено порушення службової дисципліни, яке виразилось у порушенні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що наказом від 27.05.2016 року № 1416 про організацію проведення службового розслідування призначено службове розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни оперуповноваженим С(КР)КП Індустріального відділення поліції Дніпропетровського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5, який керував власним легковим автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В наданих поясненнях ОСОБА_5 від 10.06.2016 року зазначено, що після зупинки автомобіля НОМЕР_1 передав для перевірки необхідні документи та пройти огляд на алкогольне сп'яніння на місці відмовився, проте, того ж дня приблизно 09:30 ОСОБА_5, самостійно вирушив до КЗ «Дніпропетровський обласний наркологічний диспансер ДОР», за результатами проходження якого видано висновок 25.05.2016 року о 10:30.
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.05.2016 року встановлено, що у ОСОБА_5 ознак сп'яніння не виявлено.
Підставою про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність став висновок службового розслідування від 25.07.2016 року, в якому зазначено, що ОСОБА_5 грубо порушені вимоги ст.7 Дисциплінарного статуту, ст.18 Закону України «Про національну поліцію», Присяги працівника поліції, що виразилося в допущені керування технічно несправним автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.
На підставі висновку від 25.07.2016 року видано наказ про ГУНП № 2083 від 26.07.2016 року про притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність.
Спеціальним Законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію».
У відповідності до статті 1 Закону України "Про національну поліцію" Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно статті 3 Закону України "Про національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президент України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до статті 8 Закону України "Про національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, служба, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Згідно із статтею 19 Закону України "Про національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
Згідно з п. 9 Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22.04.2006 № 3460-ІУ (із наступними змінами).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейськими Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника поліції.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вказує, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230.
У відповідності до пункту 2.1. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Крім того, згідно пункту 5.4. Інструкції якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ.
Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування так і винесення оскаржуваного Наказу від 26.07.2016 року № 2083, було складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності від 25.05.2016 року серія АП2 № 086986.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності від 25.05.2016 року серія АП2 № 086986 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпро, за результатами розгляду якого провадження по адміністративній справи відносно ОСОБА_5 закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі та у висновку службового розслідування від 25.07.2016 року зазначено, що позивачем допущено керування технічно несправного автомобіля, однак, про вказаний факт не зазначено в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності від 25.05.2016 року серія АП2 № 086986 та не надано суду будь-яких доказів на підтвердження даної обставини.
Таким чином, такі обставини, як закриття провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_5 за фактом порушення керування транспортним засобом у технічно несправному стані, з ознаками алкогольного сп'яніння, є фактом встановленим, який не підлягає доведенню в силу статті ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2083 від 26.07.2016 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського сектору кримінальної поліції Індустріального ВП Дніпропетровського ВП ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5.
Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 22 грудня 2016 року
Суддя О.В. Єфанова