04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" березня 2017 р. Справа №44/474-46/501-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Сотнікова С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року, від 29.12.2014 року, від 18.08.2015 року, від 18.08.2016 року
у справі № 44/474-46/501-б (суддя Пасько М.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна»
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено план санації ТОВ „Сантанна".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2014 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено зміни до плану санації ТОВ „Сантанна".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2015 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено план санації ТОВ „Сантанна".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2016 року у справі № 44/474-46/501-б затверджено нову редакцію плану санації ТОВ „Сантанна".
Не погоджуючись із зазначеними ухвалами місцевого господарського суду, вважаючи, що судом затверджено план санації, яким до переліку активів боржника, що підлягають реалізації, протиправно включено майнові права ПАТ „Акціонерний банк „Укргазбанк", останній звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказані ухвали.
За твердженням банку, спірне майно було включено як до плану санації, затвердженого у новій редакції ухвалою від 18.08.2016 року, так і до плану санації, затвердженого ухвалою суду від 18.08.2015 року, та до плану санації, затвердженого ухвалою від 26.11.2013 року, з урахуванням змін до нього, затверджених ухвалою суду від 29.12.2014 року, а відтак, апелянтом оскаржується саме вказані ухвали місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року у справі №44/474-46/501-б колегією суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Сотнікова С.В., Гаврилюка О.М. відхилено клопотання ПАТ „Акціонерний банк „Укргазбанк" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року, від 29.12.2014 року, від 18.08.2015 року та від 18.08.2016 року, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду по суті на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2017 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року у справі № 44/474-46/501-б скасовано. Справу №44/474-46/501-б передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Задовольняючи частково касаційну скаргу ПАТ „Акціонерний банк „Укргазбанк" колегія суддів Вищого господарського суду України виходила з того, що повернення апеляційної скарги без розгляду заявнику з підстав, що передбачені ст. 97 ГПК України, у тому числі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, як процесуальна дія можливе лише при наявності у заявника апеляційної скарги права на оскарження судових актів у справі про банкрутство.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану апеляційну скаргу у справі № 44/474-46/501-б передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Гаврилюка О.М., Сотнікова С.В.
Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ „Акціонерний банк „Укргазбанк" та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що у прийнятті апеляційної скарги має бути відмовлено з огляду на наступне.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.
Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
За приписами ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19.01.2013 року) сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Відповідно до абзаців 21, 22 та 6 статті 1 Закону про банкрутство кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори (комітет кредиторів), які є учасниками провадження у справі про банкрутство.
Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.
Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сантанна» порушено ухвалою суду від 07.08.2009 року за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сантанна» опубліковано 08.10.2009 року у газеті «Голос України» № 189.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення ПАТ «АБ «Укргазбанк» з заявою з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 19.07.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого в тому числі включено вимоги ПАТ „АКБ „Київ".
В свою чергу, скаржник до реєстру вимог кредиторів не включений, оскільки не звертався з відповідною заявою до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що на виконання постанови КМУ № 61 від 11.02.2015 року «Про деякі питання участі держави у виведенні з ринку публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» та плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 року, 19.06.2015 року між ПАТ «АКБ «Київ», як Неплатоспроможним банком, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «Київ» Кічука О.І. та АБ «Укргазбанк», як Приймаючим банком було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку.
За цим Договором ПАТ «АКБ «Київ» передав, а АБ «Укргазбанк» прийняв активи ПАТ «АКБ «Київ» та права вимоги за договорами забезпечення, перелік яких визначено у Реєстрах активів, що є Додатками до Договору.
За змістом положень до п. 51 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство" статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Натомість, у матеріалах справи відсутні будь-які клопотання скаржника щодо здійснення заміни визнаного судом кредитора його правонаступником.
В той же час, колегія суддів також враховує, що скаржник в касаційній скарзі, поданій на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року, не заперечує відсутність у нього грошових чи майнових вимог до боржника та зазначає, що не є правонаступником ПАТ «АКБ „Київ».
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ПАТ «АБ «Укргазбанк» статусу кредитора у справі не набуло та не є учасником справи про банкрутство ТОВ «Сантанна», оскільки не звернулося з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку та не включено до реєстру вимог кредиторів боржника, а відтак не має право на апеляційне оскарження прийнятих у справі процесуальних документів.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.
Згідно із ч. 5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони у справі № 44/474-46/501-б про банкрутство ТОВ «Сантанна», то відповідно він не наділений процесуальний правом на оскарження процесуальних документів, прийнятих у справі, а відтак у прийнятті апеляційної скарги ПАТ «АБ «Укргазбанк» на ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року, від 29.12.2014 року, від 18.08.2015 року та від 18.08.2016 року необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями, 86, 91, 98, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Київський апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвали господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року, від 29.12.2014 року, від 18.08.2015 року, від 18.08.2016 року у справі № 44/474-46/501-б.
2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
3. Матеріали справи № 44/474-46/501-б повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді О.М. Гаврилюк
С.В. Сотніков