04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" березня 2017 р. Справа№ 927/1103/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Сітайло Л.Г.
Жук Г.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Гачак І.О. ( довір. від 25.10.16);
від відповідача: Душин А.В.(довір. №273 від 21.10.16);
Тройня О.М. ( довір. №111 від 18.05.15);
від третьої особи: Тістечко Ю.Я. ( довір. №1445/9/13-70-10 від 19.01.17);
розглянувши апеляційну скаргу Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2017р.
у справі № 927/1103/16 (суддя Шморгун В.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська митниця Державної фіскальної служби України
про стягнення 22455, 90 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2017р. у справі №927/1103/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі: Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" 20206,00 грн. нарахованих платежів за час затримки вагона та 1239,93 грн. витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач, як перевізник, має право на відшкодування понесених витрат саме з вантажовідправника.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2017р. та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права стосовно затримки вагону та виключення його зі складу рухомого потягу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи судова колегія встановила.
12.05.2016 Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Корюківкаліс" (надалі - РКСЛГП "Корюківкаліс") згідно з залізничною накладною відправило зі станції Корюківка Південно-Західної залізниці вагон №67871723 з лісоматеріалами, отримувач G.G. Holzindustrie Schweighofer S.R.L. (Радауць, Сучава, Румунія), станція призначення вантажу - Дорнешть, Румунія. Власником вагону №67871723 є філія "ПВРЗ" ПАТ "Укрзалізниця".
18.05.2016 вагон № 67871723 прибув на станцію Ходорів Львівської залізниці та о 08:00 годині був затриманий на вимогу правоохоронних органів, про що складено акт загальної форми №162 від 18.05.2016 та відправлено телеграфне повідомлення на станцію відправлення для інформування вантажовідправника.
Ухвалою слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. від 20.05.2016 у справі №443/867/16-к заступникові начальника СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майору поліції Гвоздику Руслану Богдановичу, або ж особі, уповноваженій на здійснення тимчасового доступу на підставі доручення слідчого, надано дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення оригіналів, чи належним чином завірених копій документів, а саме: оригіналів товарно-супровідних документів, які знаходяться у володінні регіональної філії "Львівська залізниця", виробничо-структурний підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень", станція "Ходорів" на лісопродукцію, яка належить, у тому числі РКСЛГП "Корюківкаліс", та яка розміщена у вантажних відсіках 55 залізничних вагонів, що перебувають в пасажирському парку залізничної станції "Ходорів", у тому числі у вагоні №67871723.
Ухвалою слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. від 21.05.2016 у справі №443/867/16-к заступнику начальника СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майору поліції Гвоздику Руслану Богдановичу, або особі, уповноваженій на здійснення тимчасового доступу на підставі доручення слідчого, надано дозвіл на тимчасовий доступ до лісопродукції, яка знаходиться у володінні регіональної філії "Львівська залізниця", виробничо-структурний підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень", 7-ма та 8-ма колії пасажирського парку залізничної станції "Ходорів", яка належить, у тому числі РКСЛГП "Корюківкаліс", та яка розміщена у вантажних відсіках 55 залізничних вагонів, що перебувають в пасажирському парку залізничної станції "Ходорів", у тому числі у вагоні №67871723.
У листі №3051/60/05-2016 від 24.05.2016 Жидачівське відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області просило Львівську митницю ДФС забезпечити переогляд вагону №67871723 на залізничній станції "Скнилів" на виконання ухвали слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. про тимчасовий доступ до речей від 21.05.2016 з метою припинення можливих протиправних дій та попередження незаконного вивезення з митної території України лісоматеріалів.
24.05.2016 Львівською митницею ДФС був виданий наказ №7653 про відправлення вагону №67871723 на залізничну станцію "Скнилів" для проведення його переогляду.
Листом Львівської митниці ДФС від 24.05.2016 №7659/13-70-20/10/38, у зв'язку з надходженням листа Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області №3051/60/05-2016 від 24.05.2016 з метою проведення переогляду, Львівська митниця просила Львівську залізницю вивести вагон №67871723 на залізничній станції "Скнилів" у безпечне місце для здійснення вивантаження та встановлення фактичної наявності товару, який знаходиться у вагоні.
25.05.2016 о 00:12 годині на підставі листа Львівської митниці від 24.05.2016 №7659/13-70-20/10/38 вказаний вагон відправлений на станцію Скнилів Львівської залізниці для проведення митного огляду вантажу, про що складено акт загальної форми №185 від 25.05.2016 та відправлено телеграфні повідомлення №16, 17 від 25.05.2016 на станцію відправлення для інформування вантажовідправника.
Згідно з актом загальної форми №185 від 25.05.2016 Львівською залізницею нараховано платежів за затримку вагону №67871723 на станції Ходорів на загальну суму 11901,10 грн.: 4710,40 грн. - плата за користування вагоном, 673,60 грн. - плата за маневрову роботу, 244,00 грн. - плата за 2 повідомлення, 3591,10 грн. - плата за зберігання вантажу, тариф Ходорів - Скнилів за відстань (69 км) - 2682,00 грн.
25.05.2016 о 06:45 годині вагон №67871723 прибув на станцію Скнилів для проведення комісійного огляду та був відправлений на 15 колію вантажного двору для очікування представників митниці для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, про що складено акт загальної форми №1444 від 25.05.2016.
Під час переогляду вантажу залізницею здійснювалось вивантаження та його повторне завантаження, прийнято рішення про подальше його зберігання до надання висновку спеціалістами НЛТУ України, про що складено акти загальної форми від 25.05.2016 №1444, 1450, 1456. У переогляді вагону брали участь представники Національного лісотехнічного університету України, Львівської митниці та оперуповноважений Національної поліції України.
На підставі листа Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області №3142/60/05-2016 від 27.05.2016, Львівською залізницею прийнято рішення про випуск вагону №67871723, про що складено акт загальної форми №1480 від 28.05.2016. У вказаному акті залізницею нараховані платежі за затримку вагону на станції Скнилів на загальну суму 10554,80 грн.: тариф Ходорів - Скнилів за відстань (69 км) - 2682,00 грн., 2799,20 грн. - плата за користування вагоном, 673,60 грн. - плата за маневрову роботу, 2394,10 грн. - плата за зберігання вантажу у вагоні, 456,90 грн. - плата за участь представника при митному огляді, 244,00 грн. - плата за 2 повідомлення, 1305,00 грн. плата за вантажно-розвантажувальні роботи.
Листом Львівської митниці ДФС від 31.05.2016 №8051/13-70-20/10/38 повідомлено Львівську залізницю про завершення перевірки щодо законності вивезення лісоматеріалів з митної території України. У наданому листі Львівська митниця не заперечила щодо подальших дій з вагоном №67871723.
Господарським судом Чернігівської області встановлено, що втручання Львівської митниці ДФС у спірні відносини відбулось 24.05.2016 на підставі наказу №7653.
З 18.05.2016 до 24.05.2016 вагон був затриманий через втручання громадськості та правоохоронних органів, а після 20.05.2016 і для забезпечення виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 20.05.2016 та від 21.05.2016.
Всього нараховано платежів за затримку вагону за період з 18.05.2016 по 28.05.2016 у розмірі 22455,90 грн.
Усі платежі за час затримки вагону №67871723 на станціях Ходорів та Скнилів нараховані залізницею згідно зі ставками, визначеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, Тарифне керівництво №1 (далі - Тарифне керівництво №1).
Позивачем було направлено відповідачу претензію №НЮ-1178 від 16.11.2016 на суму 22455,90 грн. з проханням оплатити розмір нарахованих платежів за час затримки вагону, яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст.218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.
Статтями 318, 316 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.
Відповідно до п. 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №467 від 23.05.2012 (далі - Вичерпний перелік), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмового звернення із зазначенням підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.
У зверненні повинна бути зазначена така інформація:
- номер, дата його надіслання;
- назва і реквізити письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання;
- опис (найменування) товару, марка, модель та номерний знак транспортного засобу або номер контейнера, щодо яких необхідно провести огляд (переогляд);
- вид огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний);
- назва перевізника, одержувача та відправника (у разі наявності);
- посада, прізвище, ім'я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду);
- строк проведення огляду (переогляду) та строк інформування про результати його проведення.
Господарським судом Чернігівської області встановлено, що звернення Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області №3051/60/05-2016 від 24.05.2016 не відповідає вимогам п. 14 Вичерпного переліку через відсутність у ньому, зокрема, виду огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний), посади, прізвища, ім'я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду), строку проведення огляду (переогляду) та строку інформування про результати його проведення тощо.
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №636 (далі - Наказ №636) затверджено форму акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, однак акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу працівниками митниці відповідно до положень Митного кодексу України та Наказу №636 не складався.
Як зазначалось раніше, втручання Львівської митниці ДФС у спірні відносини відбулось лише 24.05.2016 на підставі Наказу №7653.
З 18.05.2016 до 24.05.2016 вагон був затриманий через втручання громадськості та правоохоронних органів, а після 20.05.2016 і для забезпечення виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 20.05.2016 та від 21.05.2016.
В судовому засіданні апеляційного суду третя особа зазначила про те, що всі дії з вагонами, у тому числі з вагоном №67871723, здійснювались в рамках кримінального провадження, Управлінням боротьби з митними правопорушеннями Львівської митниці ДФС не вчинялось дій щодо затримання чи переогляду вагонів, а отже і не приймалося та не могло прийматися рішення про пропуск вагонів до пункту призначення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив про те, що Львівською митницею ДФС України митний огляд (переогляд) вказаного вагону відповідно до положень Митного кодексу України, Вичерпного переліку та Наказу №636 не проводився, отже такі дії не можуть вважатись і здійсненням митного контролю у розумінні цих нормативно-правових актів.
З ч.5 ст.307 Господарського кодексу України слідує, що умовами перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут залізниць України (далі - Статут), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць іншими видами транспорту (п. 2 Статуту).
Згідно зі ст.4 Статуту перевезення залізниця вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) - це міжнародна угода про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. СМГС є чинною з 01.11.1951, а для України з 05.06.1992.
Кабінет Міністрів України у Постанові від 03.04.1993 №246 "Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення" у зв'язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення постановив залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про міжнародні договори" міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.
Статтею 21 Закону України "Про міжнародні договори" визначено, що чинні міжнародні договори України публікуються українською мовою в "Зібранні діючих міжнародних договорів України" та інших офіційних друкованих виданнях України.
Згідно з п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України "від 29.11.2007 №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення є чинною в Україні відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та "Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів".
Відповідно до §1 ст. 3 СМГС у редакції від 06.06.2014р. дана угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.
Параграфом 6 ст. 28 СМГС встановлено, що якщо перешкода з перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, які не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, які понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
Відповідно до ст. 32 СМГС перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, які не передбачені тарифами, що діють і які викликані причинами, що не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 31 "Сплата провізних платежів та неустойок".
Статтею 31 СМГС передбачено, що якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком:
1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється;
2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється
Щодо неустойок діє такий же порядок.
Також, відповідно до ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Згідно ст. 121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Відповідно до ст. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правила) про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Згідно зі ст. 10 Правил облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах -
один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Згідно зі ст.12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Відповідно до ст. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і
контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за
користування вагонами (контейнерами).
Статтею 13 Правил передбачено, що плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці, що узгоджується з приписами ст. 28, 32 СМГС.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як перевізник, має право на відшкодування понесених витрат саме з вантажовідправника.
Доводи відповідача про те, що Львівською митницею разом з представниками поліції неправомірно затримано та проведено огляд вагону, а нараховані залізницею платежі за час затримки вагону повинна сплачувати Львівська митниця на підставі ст.338 Митного кодексу України, не приймаються до уваги, оскільки неправомірність дій Львівської митниці ДФС та поліції не є предметом або підставою позову, а відтак не є предметом дослідження при вирішенні даного спору.
Крім того, відповідач не позбавлений права оскаржити дії Львівської митниці та поліції у суді у загальному порядку, у тому числі з вимогами про відшкодування збитків, завданих їх неправомірними діями.
Крім того, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено заперечення представника відповідача щодо зміни залізницею маршруту прямування вантажу з огляду на наступне.
Вагон № 67871723, що був затриманий на станції Ходорів, був направлений для огляду на станцію Скнилів, яка не входила до маршруту прямування вантажу, але після проведення огляду повернутий на станцію Ходорів і зміг продовжити свій маршрут до станції призначення. Таким чином, зміни маршруту прямування не відбулось.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1).
Цим же наказом затверджені Коефіцієнти, що застосовуються до Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Згідно з п. 5 Розділу 1 Тарифного керівництва №1 при визначенні плати та зборів округлення їх здійснюється згідно з порядком, визначеним у цьому пункті.
Пунктом 1 Розділу 5 Тарифного керівництва №1 передбачено, що ставки плати за користування вагонами перевізника України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1.
На підставі таблиці 1 Розділу 5 Тарифного керівництва №1, позивачем нараховано плату за користування вагону (із застосуванням коефіцієнту 1,842): по станції Ходорів (160 годин) - 4710,40 грн. та по станції Скнилів (76 годин) - 2799,20 грн.
Відповідно до п. 1. 8 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.
Нарахована плата за маневрову роботу на станції Ходорів, яка виконувалась протягом 30 хвилин, із застосуванням коефіцієнту 2,302, становить 673,60 грн., а по станції Скнилів -20 хвилин - 673,60 грн.
Підпунктом 2.1. пункту 2 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 встановлено, що термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі: 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн.
Згідно зі ст.46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Так, за зберігання вантажу вагою 65 тон у вагоні на станції Ходорів за 6 діб (з урахуванням пільгової доби), із застосуванням коефіцієнту 2,302, нараховано 3591,10 грн., а на станції Скнилів за 4 доби - 2394,10 грн.
Відповідно до п.1.1. пункту 1 Розділу 4 Тарифного керівництва №1 визначення плати за вантажні перевезення у складі поїздів здійснюється за тарифними схемами для перевезення: схема 1 - вантажів вагонними відправками в універсальних вагонах.
Згідно зі схемою 1 залізницею нараховано плату за перевезення вагону від станції Ходорів до станції Скнилів (69 км), із застосуванням коефіцієнту 1,842, у розмірі 2682,00 грн та у зворотному напрямку зі станції Скнилів до станції Ходорів (69 км) у розмірі 2682,00 грн.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги зі стягнення плати за користування вагоном, перевезення вагону, за виконання маневрових робіт та зберігання вантажу у загальному розмірі 20206,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача плату за повідомлення, участь представника при митному огляді та вантажно-розвантажувальні роботи, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, про що обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, враховуючи наступне.
Пунктом 10 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 визначено, що за виконання залізницями послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, справляються збори згідно з табл. 3.
На підставі п. 3 таблиці 3, який визначає ставку збору за надання телеграфом одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, у розмірі 53,00 грн., позивачем нарахована відповідачу плата за два повідомлення, відправлених зі станції Ходорів, із застосуванням коефіцієнту 2,302, у розмірі 244,00 грн. та за два повідомлення, відправлених зі станції Скнилів, у розмірі 244,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до них копій повідомлень, залізницею телеграфом направлялись 4 повідомлення на станцію відправлення для інформування вантажовідправника, а не повідомлення одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, як передбачено п. 3 таблиці 3.
Отже, нарахована залізницею плата за направлення повідомлень у розмірі 488,00 грн. задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 4.2. Розділу 3 Тарифного керівництва №1 за участь на вимогу вантажовласника працівника залізниці (перевізника) у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується збір у розмірі 66,2 грн. за перші півгодини і 14,7 грн. за кожні наступні півгодини. Неповні півгодини округлюються до повних.
Відповідно до цього пункту залізницею нараховано плату за участь представника при огляді на станції Скнилів у розмірі 456,90 грн.
Згідно з пояснень відповідача жодних заяв чи вимог про участь працівника залізниці ним не надавалось, також відсутні в матеріалах справи докази того, що відповідачем (вантажовласником) надсилалась залізниці вимога про участь його представника.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення плати за участь представника при огляді у розмірі 456,90 грн. задоволенню не підлягають.
Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача плати за вантажо-розвантажувальні роботи на станції Скнилів згідно з калькуляцією у розмірі 1305,00 грн. (622,5+682,5).
Згідно з калькуляціями ДТГО "Львівська залізниця" від 21.10.2015 вартість навантаження 1 тонни лісоматеріалів електрокозловим краном в піввагон та платформу становить 34,13грн., а вартість вивантаження 1 тонни лісоматеріалів електрокозловим краном в піввагон та платформу становить 31,13 грн.
Вивантаження та завантаження вагону підтверджується актами загальної форми №1450 від 25.05.2016 та 1456 від 25.05.2016.
Але, враховуючи масу вантажу - 65 тон, з наданого розрахунку належних залізниці платежів за затримку вагону на станції Скнилів не можливо встановити, за яку саме масу вантажу нарахована плата за вантажо - розвантажувальні роботи, і як саме здійснювався розрахунок, у зв'язку з чим місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача плати за вантажо-розвантажувальні роботи на станції Скнилів у розмірі 1305,00 грн.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2017р. не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Корюківкаліс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2017р. у справі №927/1103/16 залишити без змін.
3. Справу №927/1103/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області .
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.Г. Сітайло
Г.А. Жук