21.03.2017 Справа № 920/69/17
За позовом: Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми,
про стягнення 38 380 грн. 97 коп.
Суддя Джепа Ю.А.
Представники сторін:
від позивача - Байдак С.А. (довіреність № 24/02/17 від 24.02.2017)
від відповідача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2)
За участю секретаря судового засідання - Галашан І.В.
Суть спору: позивач відповідно до вимог поданої позовної заяви просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість за договором поставки № 81705 від 06.02.2015 у сумі 31984 грн. 14 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 6396 грн. 83 коп. та судові витрати.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем відзив на позовну заяву поданий не був, 27.02.2017 до суду надійшов лист відповідача, у якому зазначено, що загальна заборгованість за спірним договором склала 38 000 грн., однак згідно квитанції від 17.10.2016 відповідач оплатила частину вартості товару, отриманого за договором поставки, відтак визнає суму заборгованості за договором поставки у розмірі 32800 грн. 00 коп.
У судовому засіданні відповідач надала для огляду оригінал квитанції від 17.10.2016 про сплату відповідачеві 5200 грн. 00 коп.
Представник позивача зазначила, що вказана сума оплати врахована при підготовці позовної заяви та не включена позивачем до суми основного боргу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд
06.02.2015 між Спільним українсько-естонським підприємством у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» (позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 81705.
Згідно з умовами п. 1.1 цього договору позивач як постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві, а позивач як покупець - прийняти і оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до пункту 2.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент товару у яких визначається сторонами шляхом оформлення замовлень відповідно до умов, викладених у розділі 3 («Умови поставки товару») цього договору. Відповідно до пункту 2.2 договору поставки загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних у підписаних видаткових накладних на передачу товару.
Відповідно до пунктів 5.1-5.3 договору № 81705 ціна за одиницю товару визначається (погоджується) сторонами на підставі прайс-листа постачальника, що діє на момент замовлення товару покупцем, у якому наведено перелік (асортимент) товару, що є предметом поставки відповідно до цього договору, та його ціна, до якої додається податок на додану вартість у розмірі, встановленому чинним законодавством України. Зміна та/або оновлення такого прайс-листа, а також направлення його покупцям здійснюється за правилами постачальника. Ціна товару за одиницю визначається у національній валюті України - гривні. Ціна кожної одиниці товару вказується у видаткових накладних на поставку кожної партії товару.
Умови розрахунків за поставлений товар узгоджені у розділі 6 договору № 81705. Так, оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні замовлення на поставку (пункт 6.1). При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим (пункт 6.2).
В ході судового розгляду справи було встановлено, що на виконання умов зазначеного договору згідно видаткових накладних № 18648028 від 30.03.2016, № 18709020 від 15.04.2016, № 18726813 від 21.04.2016, № 18726814 від 21.04.2016, № 18726815 від 21.04.2016, № 18726816 від 21.04.2016 позивач поставив відповідачеві товар медичного призначення на загальну суму 31 984 грн. 14 грн. з відстрочкою платежу, при цьому строки відстрочки оплати вартості отриманого товару вказані окремо на кожну партію товару у відповідній видатковій накладній.
Однак, як встановлено судом, оплату за отриманий товар відповідач вчасно не здійснив, чим порушив умови укладеного договору поставки, вимоги діючого законодавства України, порушив права позивача на отримання прибутку, чим змусив останнього звернутись до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, як зазначав позивач, відповідач свої зобов'язання за договором поставки в частині оплати вартості товару після його отримання вчасно не виконав, що призвело до порушення прав позивача.
Таким чином, на підставі встановлених фактів та досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 31 984 грн. 14 коп. заборгованості за товар, поставлений за договором поставки № 81705 від 06.02.2015 правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення ж відповідача щодо оплати частини вартості цього товару суд до уваги не приймає, оскільки вони були спростовані позивачем у судовому засіданні та з вказаним погодився відповідач.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6396 грн. 83 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 10.4 договору поставки № 81705 за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми.
Відповідно до положень частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, розмір яких за положеннями частини 2 статті 536 вищевказаного Кодексу встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За вказаних обставин суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь 6 396 грн. 83 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, оскільки зазначені нарахування проведені у відповідності до умов укладеного між сторонами у справі договору, а також не суперечать вимогам діючого законодавства, а тому задовольняє ці вимоги у повному обсязі.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 536, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (01103, м. Київ,вул. Кіквідзе, 18-а; код ЄДРПОУ 21642228) 31 984 грн. 14 коп. заборгованості за договором поставки № 81705 від 06.02.2015, 6 396 грн. 83 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.03.2017.
Суддя Ю.А.Джепа